(097) 850 64 44
(066) 846 34 44
(044) 592 34 44
(063) 263 89 44
График работы
с 9.00 до 20.00
без выходных
г. Киев, Голосеевский р-н
переулок Моторный 3 "ЕВРОСТО"
Установка фаркопа в Киеве!
Корзина
Статьи
ЗАКОН УКРАЇНИ Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів

                                                                                                                                                                                                               З А К О Н   У К Р А Ї Н И

Про обов'язкове страхування цивільно-правової

відповідальності власників наземних

транспортних засобів

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2005, N 1, ст.1 )

{ Із змінами, внесеними згідно із Законами

N 2902-IV ( 2902-15 ) від 22.09.2005, ВВР, 2006, N 1, ст.3

N  586-VI (  586-17 ) від 24.09.2008, ВВР, 2009, N 10-11, ст.137

N 2756-VI ( 2756-17 ) від 02.12.2010, ВВР, 2011, N 23, ст.160

N 3045-VI ( 3045-17 ) від 17.02.2011

N 3565-VI ( 3565-17 ) від 05.07.2011

N 3610-VI ( 3610-17 ) від 07.07.2011 }

Цей Закон регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів   (далі   -  обов'язкового  страхування  цивільно-правової

відповідальності)  і  спрямований  на  забезпечення  відшкодування  шкоди,   заподіяної   життю,  здоров'ю  та  майну  потерпілих  при експлуатації наземних транспортних засобів на території України

Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення основних термінів

     У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

     1.1. страхувальники - юридичні особи та дієздатні  громадяни, що  уклали  із  страховиками  договори  обов'язкового  страхування цивільно-правової  відповідальності  за  шкоду,  заподіяну  життю, здоров'ю,   майну  третіх  осіб  під  час  експлуатації  наземного транспортного засобу;

     1.2. страховики - страхові організації,  що  мають  право  на здійснення     обов'язкового     страхування     цивільно-правової відповідальності   власників   наземних    транспортних    засобів відповідно  до вимог,  встановлених цим Законом та Законом України "Про страхування" ( 85/96-ВР );

     1.3.  потерпілі  - юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або  майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної  пригоди з використанням транспортного засобу; {  Пункт  1.3 статті 1 в редакції Закону N 3045-VI ( 3045-17 ) від  17.02.2011 }

     1.4.    особи,    відповідальність   яких   застрахована, - страхувальник   та   інші  особи,  які  експлуатують  забезпечений транспортний засіб на законних підставах;{  Пункт  1.4 статті 1 в редакції Закону N 3045-VI ( 3045-17 ) від 17.02.2011 }

  1.5. наземні транспортні засоби (далі - транспортні засоби) - це пристрої,  призначені для перевезення людей та/або  вантажу,  а також   встановленого   на   ньому   спеціального   обладнання  чи механізмів,  які  підлягають  державній  реєстрації  та  обліку  в органах  Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ  України  (далі  -  Державтоінспекція  МВС  України)  та/або допущені  до  дорожнього руху,  а також ввезені на митну територію

України  для  тимчасового  користування,  зареєстровані  в   інших країнах.

   У  цьому  Законі не вважається транспортним засобом пристрій, який підпадає під ознаки, зазначені у цьому пункті, але щодо якого не    встановлено   коригуючий   коефіцієнт   залежно   від   типу транспортного  засобу;  {  Пункт  1.5  статті  1 доповнено абзацом другим згідно із Законом N 3045-VI ( 3045-17 ) від 17.02.2011 }

    1.6. власники  транспортних  засобів  -  юридичні  та фізичні особи,  які  відповідно  до  законів  України  є  власниками   або законними   володільцями   (користувачами)  наземних  транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного  управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах;{  Пункт  1.6  статті  1  із  змінами, внесеними згідно із Законом N 3565-VI ( 3565-17 ) від 05.07.2011 }

     1.7.  забезпечений  транспортний  засіб - транспортний засіб, зазначений   у   чинному   договорі   обов'язкового    страхування цивільно-правової  відповідальності,  за  умови  його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована;{  Пункт  1.7 статті 1 в редакції Закону N 3045-VI ( 3045-17 ) від 17.02.2011 }

  1.8. страховий поліс  -  єдина  форма  внутрішнього  договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору;

{  Пункт  1.8 статті 1 в редакції Закону N 3045-VI ( 3045-17 ) від 17.02.2011 }

     1.9. бонус-малус - система підвищень або  знижок  до  базової ставки  страхового  тарифу,  за  допомогою  якої страховик коригує страхову премію залежно від того,  чи  були  страхові  випадки  по відношенню до об'єкта страхування у певному проміжку часу;

     1.10.  Уповноважений орган - національна комісія, що здійснює державне  регулювання  у  сфері  ринків фінансових послуг; { Пункт 1.10  статті  1  із змінами, внесеними згідно із Законом N 3610-VI ( 3610-17 ) від 07.07.2011 }

    1.11. страховий  сертифікат  "Зелена  картка"   -   страховий сертифікат єдиної  форми,  що  застосовується  в  країнах - членах міжнародної системи автомобільного  страхування  "Зелена  картка", які зазначені і не викреслені у такому сертифікаті;

     1.12.  дорожньо-транспортна  пригода  - подія, що сталася під час   руху  транспортного  засобу,  внаслідок  якої  загинули  або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.{  Статтю  1  доповнено  пунктом  1.12 згідно із Законом N 3045-VI ( 3045-17 ) від 17.02.2011 }

Стаття 2. Законодавство про обов'язкове страхування

цивільно-правової відповідальності власників

наземних транспортних засобів

     2.1. Відносини     у    сфері    обов'язкового    страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України ( 254к/96-ВР ), Цивільним кодексом України ( 435-15 ),  Законом  України  "Про  страхування" ( 85/96-ВР ),     цим     та     іншими    законами    України   і нормативно-правовими  актами,  прийнятими  відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше,  ніж положення  інших  актів  цивільного  законодавства  України,  то застосовуються норми цього Закону. {  Пункт  2.1  статті  2  із  змінами, внесеними згідно із Законом N 3045-VI ( 3045-17 ) від 17.02.2011 }

 2.2. Якщо   міжнародним   договором   України,    згода    на обов'язковість  якого надана Верховною Радою України,  встановлені інші правила,  ніж ті, що передбачені цим Законом, то на території України застосовуються правила міжнародного договору.

Стаття 3. Мета здійснення обов'язкового страхування

цивільно-правової відповідальності

     3.1. Обов'язкове страхування  цивільно-правової   відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди,  заподіяної життю,    здоров'ю    та/або    майну     потерпілих     внаслідок дорожньо-транспортної   пригоди   та  захисту  майнових  інтересів страхувальників.

Стаття 4. Суб'єкти обов'язкового страхування

цивільно-правової відповідальності

     Суб'єктами обов'язкового     страхування    цивільно-правової відповідальності    є    страхувальники,    страховики,     особи, цивільно-правова   відповідальність   яких  застрахована,  Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ) та потерпілі.

Стаття 5. Об'єкт обов'язкового страхування цивільно-правової

відповідальності та умови відшкодування шкоди

     Об'єктом обов'язкового      страхування     цивільно-правової відповідальності   є   майнові   інтереси,   що   не    суперечать законодавству   України,   пов'язані   з   відшкодуванням  особою, цивільно-правова  відповідальність   якої   застрахована,   шкоди, заподіяної    життю,    здоров'ю,   майну   потерпілих   внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Розділ II

УКЛАДЕННЯ ДОГОВОРІВ ОБОВ'ЯЗКОВОГО

СТРАХУВАННЯ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

Стаття 6. Страховий випадок

     Страховим випадком  є  подія,  внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди,  яка  сталася за  участю  забезпеченого  транспортного  засобу  і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність  особи,  відповідальність якої застрахована за договором.

Стаття 7. Визначення розміру страхових платежів

     7.1. Розміри   індивідуальних  страхових  платежів  (внесків, премій)  встановлюються  страховиками  самостійно  шляхом  добутку базового платежу та відповідних коригуючих коефіцієнтів.

     7.2. Базовий  платіж  та коригуючі коефіцієнти розраховуються МТСБУ актуарним методом на  основі  статистичних  даних  та  рівня збитковості даного виду страхування в цілому по галузі за останній розрахунковий період, який становить не менш як один рік.

     7.3. МТСБУ передає пропозицію щодо розміру базового  платежу, коригуючих  коефіцієнтів  та  їх  обґрунтування  до Уповноваженого органу.  Коригуючі  коефіцієнти  та  розмір  базового   страхового платежу затверджуються Уповноваженим органом у термін,  не більший за 45 календарних днів з дня подання МТСБУ відповідної  пропозиці до    Уповноваженого   органу.   Якщо   протягом   такого   строку

Уповноважений  орган  не  затверджує  розмір  базового  страхового платежу та коригуючих коефіцієнтів, то діють їх попередні розміри.

 7.4. Розмір  страхових  платежів  щодо  "Зеленої картки" не є предметом регулювання цього Закону.

Стаття 8. Бонус-малус

  8.1.  Для  заохочення  безаварійної експлуатації транспортних засобів,  при  укладанні   договорів   обов'язкового   страхування цивільно-правової   відповідальності   більше   ніж   на  півроку, страховики мають право застосовувати коефіцієнт страхових  тарифів залежно  від  наявності  чи  відсутності страхових випадків з вини осіб,  відповідальність яких застрахована, в період дії попередніх договорів      обов'язкового     страхування     цивільно-правової відповідальності  (бонус-малус),  який  розраховується  кожним  із

страховиків  з  урахуванням  положень  пункту  7.1  статті 7 цього Закону.

 

   Клас на    Коефіцієнт   Клас по закінченню строку страхування

   початок                   з урахуванням наявності страхових

    строку                    випадків з вини страхувальника

 страхування

                                     0          1          2                    3

                          страхових страхова  страхові  страхві

                            виплат   виплата   виплати   виплати

        М          2.45                          0         М         М                  М

       0                        2.3         1         М         М        М

       1                         1.55        2         М         М      

      2                            1.4         3         1      М        М

        3                            1          4         1         М         М

       4                          0.95        5         2         М         М

       5                           0.9         6         3         1          М

       6                           0.85        7         4         1         М

       7                           0.8         8         4         1          М

       8                           0.75        9         5         2          М

       9                            0.7         10        5         2         1         

      10                         0.65        11        6         2         1

      11                          0.6         12        6         2            1

      12                            0.55        13        6         2          1

      13                            0.5         13        7         2           1

(  Пункт  8.1 статті 8 в редакції Закону N 2902-IV ( 2902-15 ) від

22.09.2005 )

   8.2. При   укладанні   договору   обов'язкового   страхування цивільно-правової відповідальності страхувальнику   присвоюється клас залежно від частоти страхових випадків,  які виникли  з  вини особи, відповідальність якої застрахована.

     8.3. При   укладанні   договору   обов'язкового   страхування цивільно-правової відповідальності      вперше      страхувальнику присвоюється клас 3.

     8.4. Залежно від кількості страхових випадків,  які виникли у період  дії   попередніх   договорів   обов'язкового   страхування цивільно-правової  відповідальності  при  укладанні  з  ним такого договору на новий  строк,  застосовується  підвищуючий  коефіцієнт страхового тарифу   з   присвоєнням   більш   низького   класу  до найнижчого -  М  чи  з   урахуванням   безаварійної   експлуатації транспортного  засобу  та при відсутності страхових випадків,  які виникли  з  вини  страхувальника,  -   понижуючий   коефіцієнт   з присвоєнням більш високого класу.

Стаття 9. Ліміт відповідальності страховика

     9.1. Обов'язковий  ліміт  відповідальності  страховика  -  це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового  відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Договором  страхування  на  індивідуальних  умовах   можуть   бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти.

 9.2. Обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих,  становить  25500  гривень  на  одного потерпілого.     У разі   коли  загальний  розмір  шкоди  за  одним  страховим

випадком перевищує п'ятикратний ліміт відповідальності страховика, відшкодування кожному потерпілому пропорційно зменшується.

   9.3. Обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, становить 51000 гривень на одного потерпілого.    Зазначені страхові  відшкодування  виплачуються  по   кожному страховому  випадку,  що  настав протягом періоду дії відповідного договору     обов'язкового      страхування      цивільно-правової відповідальності  в  межах  ліміту відповідальності страховика,  з урахуванням умов, зазначених у пункті 19.1 статті 19 цього Закону.

   9.4. До договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності   та  виплат  страхового  відшкодування  за  цими договорами  застосовуються  норми  щодо  ліміту   відповідальності страховика, які діяли на дату укладення договору.

 

 9.5. Розміри   лімітів   відповідальності   страховика  мають переглядатися Уповноваженим органом відповідно до  рівня  інфляції та індексу споживчих цін.

 

Стаття 10. Види договорів обов'язкового страхування  цивільно-правової відповідальності та територія дії договорів

 

     10.1. Відповідно   до  цього  Закону  укладаються  такі  види договорів     обов'язкового     страхування      цивільно-правової відповідальності:

 -  внутрішній       договір       обов'язкового      страхування цивільно-правової  відповідальності  (далі  -  внутрішній  договір страхування);

- договір      міжнародного      обов'язкового      страхування цивільно-правової  відповідальності  (далі  - договір міжнародного страхування).

 10.2. Внутрішні   договори   страхування  діють  виключно  на території України.

 10.3. Договори міжнародного страхування  діють  на  території країн,   зазначених   у  таких  договорах.  Договори  міжнародного страхування, які діють на території  країн  -  членів  міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка",  посвідчуються відповідним  уніфікованим   сертифікатом   "Зелена   картка",   що визнається і діє в цих країнах.

 10.4. Під   час   в'їзду   на   територію   України   власник транспортного  засобу,  який  зареєстрований   в   іншій   країні, зобов'язаний  мати на весь термін перебування такого транспортного

засобу на території України сертифікат міжнародного автомобільного

страхування  "Зелена  картка"  або  внутрішній договір страхування цивільно-правової відповідальності.

 

Стаття 11. Інформація про договори обов'язкового страхування

цивільно-правової відповідальності

 

     Страховик подає   інформацію   про   укладені  та  достроково припинені  договори  обов'язкового  страхування  цивільно-правової відповідальності   до   централізованої   бази  даних  у  порядку, встановленому у  положенні  про  централізовану  базу  даних  щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності,  яке затверджується Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.

 

Стаття 12. Встановлення франшизи

 

     12.1. Розмір франшизи  при  відшкодуванні  шкоди,  заподіяної майну    потерпілих,   встановлюється   при   укладанні   договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і  не може   перевищувати   2   відсотки   від  ліміту  відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

  Страхове відшкодування  завжди  зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

 12.2. Франшиза  при  відшкодуванні  шкоди,  заподіяної  життю та/або здоров'ю потерпілих, не застосовується.

 

Стаття 13. Особливості страхування цивільно-правової

відповідальності окремих категорій

громадян України

 

     13.1. Учасники  бойових  дій та інваліди війни,  що визначені законом,  інваліди I групи,  які  особисто  керують  належними  їм транспортними  засобами,  а  також особи,  що керують транспортним засобом,  належним  інваліду I    групи,   у   його   присутності, звільняються   від   обов'язкового  страхування  цивільно-правової відповідальності на території України.  Відшкодування збитків  від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.

 

     13.2. Розмір страхового платежу за одним внутрішнім договором страхування   зменшується   на   50   відсотків,   за   умови,  що страхувальником  є  громадянин України - учасник війни, інвалід II групи, особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесена  до  I  або  II  категорії,  пенсіонер,  а  забезпечений транспортний  засіб  має робочий об'єм двигуна до 2500 сантиметрів кубічних включно та належить цьому громадянину на праві власності. { Пункт 13.2 статті 13 в редакції Закону N 3045-VI ( 3045-17 ) від 17.02.2011 }{  Стаття  13  в  редакції  Закону  N  2902-IV  (  2902-15  )  від 22.09.2005 }

 

Стаття 14. Забезпечення права страхувальника щодо вибору

страховика

 

     14.1. Страхувальник має право вибору страховика для укладення договору      обов'язкового      страхування     цивільно-правової відповідальності.

 14.2. Страховик не може відмовити будь-якому страхувальнику в укладенні  договору  обов'язкового  страхування  цивільно-правової відповідальності.{  Пункт  14.2  статті  14 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3045-VI ( 3045-17 ) від 17.02.2011 }

  14.3. Нав'язування   послуг   окремих   страховиків  органами державної   влади   та   управління   при   укладанні    договорів обов'язкового   страхування   цивільно-правової   відповідальності власників транспортних засобів забороняється.

 14.4.   Забороняється   укладання   договорів   обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності в місцях проведення реєстрації  (перереєстрації)  транспортних  засобів  та оформлення дозвільних  документів,  у  місцях  контролю  наявності  страхових полісів, крім пунктів пропуску через державний кордон України.

 Укладання договорів         обов'язкового         страхування цивільно-правової  відповідальності  у  пунктах   пропуску   через державний  кордон  України  здійснюється  у  порядку,  визначеному Уповноваженим органом.( Пункт 14.4 статті 14 в редакції Закону N 2902-IV ( 2902-15 ) від 22.09.2005 )

   {   Статтю   15   виключено  на  підставі  Закону  N  3045-VI ( 3045-17 ) від 17.02.2011 }

 

 

Стаття 16. Використання страхових сертифікатів міжнародної

системи автомобільного страхування "Зелена картка"

 

     У разі  виїзду  транспортного   засобу,   зареєстрованого   в Україні, до  країн  -  членів  міжнародної  системи автомобільного страхування "Зелена картка" власник  такого  транспортного  засобу зобов'язаний   мати   чинний   договір  міжнародного  страхування, посвідчений  відповідним   уніфікованим   страховим   сертифікатом "Зелена картка".

 

Стаття 17. Укладання договору страхування

 

     17.1. Страховики  зобов'язані укладати договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (внутрішній договір страхування,  міжнародний договір страхування, міжнародний договір

"Зелена  картка")  відповідно   до   цього   Закону   та   чинного законодавства України.

  Внутрішні       договори       обов'язкового      страхування цивільно-правової  відповідальності  укладаються  строком  на один рік.  {  Пункт  17.1  статті 17 доповнено абзацом другим згідно із Законом N 3045-VI ( 3045-17 ) від 17.02.2011 }

 Укладення внутрішніх   договорів   обов'язкового  страхування цивільно-правової відповідальності на строк менший,  ніж один рік, але  не менш як на 15 днів допускається виключно щодо транспортних засобів:  незареєстрованих - на час до  їх  реєстрації,  тимчасово зареєстрованих - на час до їх постійної реєстрації,зареєстрованих на території іноземних держав - на час їх перебування на території України. {Пункт 17.1 статті 17 доповнено абзацом третім згідно із Законом N 3045-VI ( 3045-17 ) від 17.02.2011 }

 

     Міжнародний договір  "Зелена картка" може укладатися на строк 15 днів,  1 місяць,  2 місяці,  3 місяці,  4  місяці,  5  місяців, 6 місяців, 7 місяців, 8 місяців, 9 місяців, 10 місяців, 11 місяців або  один  рік. { Пункт 17.1 статті 17 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом N 3045-VI ( 3045-17 ) від 17.02.2011 }

     Договором внутрішнього страхування протягом строку  його  дії може бути визначений період використання транспортного засобу,  що не  може становити менш як шість календарних місяців. { Пункт 17.1 статті  17  доповнено  абзацом  п'ятим згідно із Законом N 3045-VI ( 3045-17 ) від 17.02.2011 }

 

     Договори    обов'язкового    страхування    цивільно-правової відповідальності  власників  транспортних  засобів,  що підлягають обов'язковому  технічному  контролю  відповідно  до Закону України "Про  дорожній рух" ( 3353-12 ), укладаються страховиками за умови проходження   зазначеними   транспортними  засобами  обов'язкового технічного  контролю,  якщо  вони  згідно  з  протоколом перевірки технічного  стану  визнані технічно справними. { Пункт 17.1 статті 17   доповнено   абзацом   шостим  згідно  із  Законом  N  3565-VI ( 3565-17 ) від 05.07.2011 }

Договори    обов'язкового    страхування    цивільно-правової відповідальності  власників  транспортних  засобів,  що підлягають обов'язковому  технічному  контролю,  укладаються  на строк, що не перевищує   строку   чергового  проходження  транспортним  засобом обов'язкового  технічного  контролю  відповідно  до  вимог  Закону України  "Про  дорожній  рух"  ( 3353-12 ). { Пункт 17.1 статті 17 доповнено  абзацом  сьомим згідно із Законом N 3565-VI ( 3565-17 ) від 05.07.2011 }

 

     17.2.   Поліс   обов'язкового  страхування  цивільно-правової відповідальності  є  документом  суворого  обліку, технічний опис, зразки,  порядок  замовлення, організації постачання, обліку якого затверджуються Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.{ Пункт 17.2 статті 17 в редакції Закону N 2756-VI ( 2756-17 ) від 02.12.2010 }

 

     17.3. При   укладенні   договору   обов'язкового  страхування цивільно-правової відповідальності   страхувальник    зобов'язаний повідомити   страховика   про  всі  діючі  договори  обов'язкового

страхування цивільно-правової відповідальності,  укладені з іншими страховиками,  а також,  за вимогою страховика,  надати інформацію про всі відомі обставини,  що мають істотне  значення  для  оцінки страхового ризику.

  17.4. У  разі втрати страхового поліса страховик зобов'язаний протягом семи календарних днів безкоштовно видати  дублікат  цього поліса  на підставі заяви страхувальника.  У разі втрати дубліката умови його повторної видачі визначаються договором.

17.5.   При   укладенні  договору  обов'язкового  страхування цивільно-правової    відповідальності    страховик    зобов'язаний безоплатно    видати    страхувальнику    спеціальний   знак,   що затверджується  Уповноваженим  органом за поданням МТСБУ, та бланк повідомлення  про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка,  а  також  перелік представників страховика, уповноважених виконувати  функцію такого страховика щодо опрацювання претензій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. У   разі   втрати   або   використання   бланка  повідомлення  про дорожньо-транспортну пригоду страховик на підставі письмової заяви страхувальника  зобов'язаний  безоплатно  видати  йому новий бланк такого повідомлення.{  Статтю  17  доповнено  пунктом 17.5 згідно із Законом N 2902-IV (   2902-15   )  від  22.09.2005;  в  редакції  Закону  N  3045-VI ( 3045-17 ) від 17.02.2011 }

   17.6.    Особливості    укладення   договорів   обов'язкового страхування  цивільно-правової  відповідальності  встановлюються у порядку, визначеному Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.

{  Статтю  17  доповнено  пунктом 17.6 згідно із Законом N 3045-VI ( 3045-17 ) від 17.02.2011 }

 

Стаття 18. Дострокове припинення договору страхування з

ініціативи страхувальника

 

     18.1. Дія       договору       обов'язкового      страхування цивільно-правової відповідальності може бути достроково припинена:

     18.1.1. за  письмовою  вимогою  страхувальника,  про  що  він зобов'язаний  повідомити  страховика  не пізніше ніж за 30 днів до дати припинення дії договору страхування та надати оригінал поліса страховику;

     18.1.2. у   разі  виходу  транспортного  засобу  з  володіння страхувальника проти його волі або знищення транспортного засобу;

     18.1.3. з інших підстав, передбачених законом або договором.

     18.2. У разі дострокового припинення  договору  обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності страховик, за умови відсутності виплат  страхового  відшкодування  за  цим  договором,

повертає    страхувальнику    частку   страхового   платежу,   яка обчислюється пропорційно  періоду  страхування,  що  залишився  до закінчення  терміну  дії  договору,  з утриманням,  у передбачених законом випадках,  понесених витрат  на  ведення  справи,  але  не більше 20 відсотків цієї частки, вилучає страховий поліс та анулює його.

 

Стаття 19. Дострокове припинення договору страхування з   ініціативи страховика

 

     19.1. У  разі  коли  виплачена  сума  відшкодування за чинним договором перевищила сумарний  ліміт  відповідальності  страховика (76500    гривень),   дія   договору   може   бути   припинена   в односторонньому порядку з ініціативи страховика.

     У цьому випадку страховик  зобов'язаний  письмово  повідомити страхувальника  протягом  24  годин.  Договір  вважається  дійсним протягом 10 календарних днів з дня  надіслання  повідомлення  щодо припинення договору.

    19.2. Якщо  забезпечений  транспортний  засіб  відчужується і власник  не  подав  заяву  про  припинення  договору  страхування, договір припиняється з дня відчуження такого транспортного засобу.

 

Стаття 20. Чинність договору страхування у разі ліквідації

страховика

 

     20.1. У разі  ліквідації  страховика,  правонаступника  якого встановлено,   договори   страхування   зберігають  свою  силу  до закінчення строку дії такого договору.

     20.2. У разі ліквідації страховика за його  власним  рішенням визначені    договором    обов'язки   цього   страховика   виконує ліквідаційна комісія.

     20.3. У разі ліквідації  страховика  за  рішенням  визначених законом  органів  обов'язки по договорах обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності виконує  ліквідаційна  комісія. Обов'язки,  для  виконання  яких у страховика,  який ліквідується, недостатньо коштів та/або майна,  приймає на себе МТСБУ. Виконання обов'язків у повному обсязі гарантується коштами МТСБУ.

 

Стаття 21. Забезпечення обов'язковості страхування

цивільно-правової відповідальності

 

     21.1. З  урахуванням  положень  пункту  21.3  цієї  статті на території України забороняється експлуатація транспортного  засобу (за  винятком  транспортних  засобів,  щодо  яких  не  встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного  засобу) без    поліса    обов'язкового    страхування    цивільно-правової відповідальності,  чинного  на  території  України,   або   поліса (сертифіката)    обов'язкового    страхування    цивільно-правової відповідальності,  укладеного  в  іншій  країні  з   уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності,  з якою МТ СБУ уклало угоду про  взаємне  визнання  договорів  такого страхування.

     Стосовно транспортних   засобів,   які  не  беруть  участі  в дорожньому русі, укладення договору страхування є необов'язковим.

     Транспортний засіб  має  відповідати   вимогам   пункту   1.7 статті 1  цього  Закону  з  моменту  прийняття участі в дорожньому русі. На транспортному засобі його власник зобов'язаний розмістити спеціальний  знак,  що  надається страховиком при укладенні такого договору  страхування.  Порядок   розміщення   зазначеного   знака встановлюється Уповноваженим органом за поданням МТ СБУ.

     Положення цього пункту не поширюється на осіб,  які звільнені від обов'язкового страхування  цивільно-правової  відповідальності згідно з пунктом 13.1 статті 13 цього Закону.

     21.2. Контроль    за    наявністю   договорів   обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників  наземних транспортних засобів здійснюється:

     Державтоінспекцією  МВС України при складанні протоколів щодо порушень  правил  дорожнього  руху  (  1306-2001-п ) та оформленні матеріалів  дорожньо-транспортних  пригод;  {  Абзац другий пункту 21.2  статті  21 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3565-VI ( 3565-17 ) від 05.07.2011 }     органами Державної   прикордонної   служби  України  під  час перетинання транспортними засобами державного кордону України.

     21.3. При використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа,  яка  керує ним,  зобов'язана мати при собі страховий поліс (сертифікат).  Страховий  поліс  пред'являється  посадовим  особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті, на їх вимогу.

     21.4. У  разі  експлуатації транспортного засобу на території України без наявності  чинного  поліса  обов'язкового  страхування цивільно-правової  відповідальності  особа  несе відповідальність, встановлену законом.{ Стаття 21 в редакції Закону N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 }

 

Розділ III

ПОРЯДОК ЗДІЙСНЕННЯ СТРАХОВОГО

ВІДШКОДУВАННЯ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

 

Стаття 22. Відшкодування шкоди, заподіяної третій особі

 

     22.1. При настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів  відповідальності  страховика  відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди   життю,   здоров'ю,  майну  третьої особи.

     22.2. Відповідно до цього Закону потерпілим, які є юридичними особами,  страховиком  відшкодовується  виключно шкода,  заподіяна майну.

 

     22.3. Потерпілому  відшкодовується  також   моральна   шкода, передбачена  пунктами  1,  2  частини  другої статті 23 Цивільного кодексу  України  ( 435-15 ).  Така   шкода    відшкодовується   у встановленому   судом   розмірі  відповідно  до  вимог  статті  23 Цивільного  кодексу  України  ( 435-15 ).  При   цьому   страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті  9  цього  Закону.  Різницю  між  сумою  відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком,

сплачує особа,  яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

     Якщо судом   встановлено  відшкодувати  потерпілому  моральну шкоду,  передбачену  пунктами  3,  4  частини  другої  статті   23 Цивільного  кодексу  України  ( 435-15 ),  таке  відшкодування   у розмірі,  визначеному судом,  здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

 

Стаття 23. Відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю

потерпілого

 

     Шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого у результаті дорожньо-транспортної  пригоди,  є  шкода  (в  тому числі моральна шкода), пов'язана:

   -  з лікуванням потерпілого;

   -  з тимчасовою втратою працездатності потерпілим;

   -  із стійкою втратою працездатності потерпілим;

    - із смертю потерпілого.

 

Стаття 24. Відшкодування шкоди, пов'язаної з лікуванням

потерпілого

 

     24.1. У  зв'язку  з  лікуванням  потерпілого  відшкодовуються обґрунтовані витрати,  які  пов'язані  з  доставкою,  розміщенням, утриманням,  діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі  охорони  здоров'я,  медичним  піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та купівлею лікарських препаратів.

    24.2. Витрати, пов'язані з лікуванням потерпілого в іноземних державах,  відшкодовуються,  якщо  лікування  було  узгоджено   із страховиком чи МТСБУ.

    24.3. Зазначені витрати мають бути підтверджені документально відповідним медичним закладом.

 

Стаття 25. Шкода, пов'язана з тимчасовою втратою

працездатності потерпілим

 

     У зв'язку  з  тимчасовою  втратою  працездатності  потерпілим відшкодовуються не отримані доходи  за  підтверджений  відповідним закладом   охорони  здоров'я  час  втрати  працездатності.  Доходи потерпілого оцінюються в таких розмірах:

  -   для працюючої  особи   (особи,   яка   працює   за   трудовим договором) -   не отримана   середня   заробітна  плата,  обчислена відповідно до норм законодавства України про працю;

   -  для особи,  яка  забезпечує  себе   роботою   самостійно,   -

не отримані  доходи,  які  обчислюються  як  різниця між доходом за попередній (до дорожньо-транспортної пригоди) календарний  рік  та доходом,  отриманим  у  тому  календарному  році,  коли особа була тимчасово непрацездатною;

    - для непрацюючої повнолітньої особи - допомога у  розмірі,  не меншому   мінімальної   заробітної   плати,   встановленої  чинним законодавством.

     Якщо особа  була  в  зазначеному   статусі   менше   вказаних розрахункових  термінів,  то  до  уваги  береться середньомісячний доход з розрахунку суми сукупного доходу такої особи за попередній до  настання  страхового випадку календарний рік та доход протягом фактичного терміну (повні місяці) перебування особи в  зазначеному статусі.

 

Стаття 26. Відшкодування шкоди, пов'язаної із стійкою втратою

працездатності потерпілим

 

     26.1. У зв'язку із стійкою втратою працездатності  потерпілим відшкодовуються   доходи,  не  отримані  потерпілим  у  результаті стійкої втрати потерпілим працездатності  (інвалідності),  які  не відшкодовуються за рахунок іншого обов'язкового виду страхування.

     26.2. Страхове  відшкодування за шкоду,  пов'язану із стійкою втратою працездатності,  виплачується  не  рідше  одного  разу  на місяць до відновлення працездатності потерпілого.

     За умовами договору або за поданням потерпілого до страховика та за погодженням із страховиком страхове відшкодування може  бути виплачене у вигляді одноразової компенсації.

     26.3. Якщо  потерпілий,  який  навчається на денному (очному) відділенні   закладу   освіти,   в   результаті   стійкої   втрати працездатності  не має можливості продовжувати навчання на денному (очному)  відділенні,  страховиком  чи  МТСБУ   оплачується   його навчання  на  заочному  відділенні  акредитованого  закладу освіти України.

 

     26.4. Якщо  потерпілий,  у  якого   настала   стійка   втрата працездатності,  має  можливість освоїти одночасно нову професію з метою отримання доходів від праці,  яка сумісна з його  теперішнім станом здоров'я,  страховиком чи МТСБУ оплачується його професійна освіта,  що відповідає освіті того ступеня,  яка була у потерпілої особи на момент дорожньо-транспортної пригоди.

     26.5. Потерпілим,  які  на момент настання страхового випадку не одержували доходів, у зв'язку із стійкою втратою працездатності відшкодовуються   витрати,  пов'язані  з  доставкою,  розміщенням,

утриманням,  діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілого у  відповідному  закладі  охорони здоров'я,  медичним піклуванням, лікуванням та доглядом у домашніх умовах  та  купівлею  лікарських препаратів.

 

Стаття 27. Шкода, пов'язана із смертю потерпілого

 

    27.1. Право на отримання відшкодування за шкоду, пов'язану із смертю потерпілого,  мають особи,  які  знаходилися  на  утриманні потерпілого, та особи, які взяли на себе витрати з поховання.

   27.2. У   зв'язку   із   смертю   годувальника  в  результаті дорожньо-транспортної пригоди  право  на  страхове   відшкодування мають:

   -  діти (в   тому   числі   усиновлені)  -  до  досягнення  ними повноліття;

   -  непрацездатна вдова  (вдовець),  непрацездатні  батьки  -  до відновлення   ними   працездатності,  а  також  працездатна  вдова (вдовець), якщо у сім'ї є діти віком до восьми років;

    - інші члени сім'ї, які знаходилися на утриманні потерпілого.

  27.3. Страхове  відшкодування   виплачується,   якщо   смерть потерпілого  в  результаті  дорожньо-транспортної  пригоди настала протягом одного року  після  дорожньо-транспортної  пригоди  та  є прямим наслідком такої дорожньо-транспортної пригоди.

 27.4. У   зв'язку   із  смертю  годувальника  відшкодовується частина не отриманих доходів  потерпілого,  яка  кожному  утриманцю належала  б  при  його  житті,  за  вирахуванням  пенсій,  наданих утриманцям  внаслідок  втрати  годувальника.  Порядок  вирахування відшкодування   утриманцям   визначає  Кабінет  Міністрів  України ( 1776-2004-п ).

27.5. Витрати   на   поховання  мають  бути  обґрунтовані  та відшкодовуються при наданні  страховику  оригіналу  свідоцтва  про смерть та документів, які підтверджують такі витрати.

     27.6. За   умовами   договору  або  за  поданням  одержувачів страхового відшкодування та за  погодженням  із  страховиком  таке відшкодування   може   бути   виплачено   у   вигляді  одноразової компенсації.

 

Стаття 28. Шкода, заподіяна майну

 

     Шкода, заподіяна в результаті  дорожньо-транспортної  пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана:

     - з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу;

     - з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг,  дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху;

    -  з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого;

     - з проведенням робіт,  які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди;

    -  з пошкодженням   транспортного   засобу,   використаного  для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я,  чи забрудненням салону цього транспортного засобу;

    -  з евакуацією      транспортних      засобів      з      місця дорожньо-транспортної пригоди.

 

Стаття 29. Шкода, пов'язана з пошкодженням транспортного

засобу

 

     У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з   урахуванням  зносу,  розрахованого  у  порядку,  встановленому законодавством,   включаючи   витрати   на   усунення  пошкоджень, зроблених   навмисно   з   метою  порятунку  потерпілих  внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця  дорожньо-транспортної  пригоди  до  місця  проживання  того власника  чи  законного  користувача  транспортного  засобу,  який керував   транспортним   засобом  у  момент  дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний  засіб  необхідно,  з  поважних  причин, помістити на стоянку,  до  розміру  шкоди  додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.(  Стаття  29  із  змінами,  внесеними згідно із Законом N 2902-IV ( 2902-15 ) від 22.09.2005 )

 

Стаття 30. Шкода, пов'язана з фізичним знищенням

транспортного засобу

 

     30.1. Транспортний засіб вважається  фізично  знищеним,  якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим та власник транспортного  засобу  згоден  з  визнанням  його  фізично знищеним.   Ремонт  вважається  економічно  необґрунтованим,  якщо передбачені  згідно  з  експертизою,  проведеною   відповідно   до законодавства,  витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

30.2. Якщо власник транспортного засобу не згоден з визнанням транспортного   засобу   фізично  знищеним,  йому  відшкодовується різниця  між   вартістю   транспортного   засобу   до   та   після дорожньо -  транспортної   пригоди,  а  також  витрати  по  евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

     30.3. Якщо  транспортний  засіб  визнано  фізично   знищеним, відшкодування   шкоди  виплачується  у  розмірі,  який  відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди  та витратам    по    евакуації    транспортного    засобу   з   місця дорожньо-транспортної  пригоди.  Право  на  залишки  транспортного засобу отримує страховик чи МТСБУ.

 

Стаття 31. Шкода, пов'язана з пошкодженням дороги, дорожніх

споруд та інших матеріальних цінностей чи їх

фізичним знищенням

     Шкода, пов'язана  з  пошкодженням дороги,  дорожніх споруд та інших матеріальних  цінностей  чи  їх  фізичним  знищенням,  -  це різниця   між   вартістю   відповідного   об'єкта   до   та  після дорожньо-транспортної пригоди.

 

Стаття 32. Випадки, коли шкода не відшкодовується

 

     Відповідно   до   цього   Закону   страховик   або  МТСБУ  не відшкодовує: ( Абзац перший статті 32 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2902-IV ( 2902-15 ) від 22.09.2005 )

     32.1. шкоду,   заподіяну   при   експлуатації   забезпеченого транспортного   засобу,   але   за  спричинення  якої  не  виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону;

     32.2. шкоду,  заподіяну забезпеченому  транспортному  засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду;

     32.3. шкоду,  заподіяну  життю  та  здоров'ю  пасажирів,  які знаходилися у забезпеченому транспортному засобі,  який  спричинив дорожньо-транспортну  пригоду,  та які є застрахованими відповідно до пункту  6   статті   7   Закону   України   "Про   страхування"

( 85/96-ВР );

     32.4. шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду;

     32.5. шкоду,   заподіяну   при   використанні   забезпеченого транспортного  засобу під час тренувальної поїздки чи для участі в офіційних змаганнях;

     32.6. шкоду,  яка прямо чи опосередковано викликана  чи  якій сприяли  іонізуюча  радіація,  викликане довільним ядерним паливом радіоактивне  отруєння,  радіоактивна,  токсична,  вибухова  чи  в іншому   відношенні  небезпечна  властивість  довільної  вибухової ядерної сполуки чи її ядерного компонента;

     32.7. шкоду,   пов'язану   із   втратою   товарного   вигляду транспортного засобу;

     32.8. шкоду,  заподіяну  пошкодженням або знищенням внаслідок дорожньо-транспортної  пригоди  антикварних   речей,   виробів   з коштовних   металів,   коштовного   та   напівкоштовного  каміння, біжутерії,  предметів  релігійного  культу,   картин,   рукописів, грошових   знаків,   цінних   паперів,  різного  роду  документів, філателістичних, нумізматичних та інших колекцій;

     32.9. шкоду,  заподіяну  в  результаті  дорожньо-транспортної пригоди,  якщо  вона  відбулася  внаслідок  масових  заворушень  і групових порушень  громадського  порядку,  військових  конфліктів, терористичних актів,  стихійного лиха,  вибуху боєприпасів, пожежі транспортного засобу, не пов'язаної з цією пригодою.

 

Стаття 33. Дії осіб у разі настання дорожньо-транспортної

пригоди, яка може бути підставою для здійснення

страхового відшкодування (регламентної виплати)

 

33.1. У разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути   підставою   для   здійснення    страхового    відшкодування (регламентної виплати),  водій транспортного засобу,  причетний до такої пригоди, зобов'язаний:

33.1.1. дотримуватися передбачених правилами дорожнього  руху обов'язків водія, причетного додорожньо-транспортної пригоди;

33.1.2. вжити   заходів  з  метою  запобігання  чи  зменшення подальшої шкоди;

33.1.3. поінформувати інших осіб,  причетних до цієї пригоди, про   себе,  своє  місце  проживання,  назву  та  місцезнаходження страховика та надати відомості про відповідні страхові поліси;

33.1.4. невідкладно,  але не пізніше трьох робочих днів з дня настання    дорожньо-транспортної    пригоди,    письмово   надати страховику,  з яким  укладено  договір  обов'язкового  страхування цивільно-правової   відповідальності   (у  випадках,  передбачених статтею   41   цього   Закону,   -   МТСБУ),   повідомлення    про дорожньо-транспортну  пригоду встановленого МТСБУ зразка,  а також відомості  про  місцезнаходження  свого  транспортного  засобу  та пошкодженого майна,  контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з  поважних  причин  не  мав  змоги  виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

 

     33.2. У разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише  забезпечених  транспортних  засобів,  за  умови  відсутності травмованих   (загиблих)  людей,  а  також  за  згоди  водіїв  цих

транспортних засобів щодо обставин її скоєння,  за  відсутності  у них  ознак  алкогольного,  наркотичного  чи  іншого  сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів,  що знижують  увагу

та  швидкість  реакції,  ці  водії  мають  право  спільно  скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

     У такому разі  водії  транспортних  засобів  після  складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної  пригоди  та  звільняються   від   обов'язку інформувати Державтоінспекцію МВС України про її настання.

     У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників  Державтоінспекції  МВС України   розмір  страхової  виплати  за  шкоду,  заподіяну  майну

потерпілих,   не   може   перевищувати   максимальних    розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.

 33.3. Водії  та  власники транспортних засобів,  причетних до дорожньо-транспортної   пригоди,   власники   пошкодженого   майна зобов'язані  зберігати  пошкоджене  майно  (транспортні  засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди,  до тих пір,  поки його не огляне призначений страховиком (у випадках,  передбачених  статтею  41  цього  Закону,  -  МТСБУ) представник  (працівник,  аварійний комісар або експерт),  а також забезпечити йому  можливість  провести  огляд  пошкодженого  майна (транспортних засобів).

     Особи, зазначені  в цьому пункті,  звільняються від обов'язку збереження пошкодженого  майна  (транспортних  засобів)  у  такому стані,   в  якому  воно  знаходилося  після  дорожньо-транспортної

пригоди, у разі якщо не з їхньої вини протягом десяти робочих днів після  одержання страховиком (у випадках,  передбачених статтею 41 цього  Закону,  -  МТСБУ)  повідомлення  про  дорожньо-транспортну

пригоду    його    уповноважений    представник   не   прибув   до місцезнаходження такого пошкодженого майна.

     33.4. У разі оформлення  працівниками  Державтоінспекції  МВС України  відповідних  документів  про дорожньо-транспортну пригоду вони також  встановлюють  та  фіксують  необхідні  відомості  щодо

обов'язкового   страхування   цивільно-правової   відповідальності учасників  цієї  пригоди  і  сприяють  представникам   страховиків (МТСБУ)  у проведенні огляду місця дорожньо-транспортної пригоди і

транспортних засобів, причетних до неї.{  Стаття  33  із  змінами,  внесеними згідно із Законом N 2902-IV

(   2902-15   )  від  22.09.2005;  в  редакції  Закону  N  3045-VI ( 3045-17 ) від 17.02.2011 }

 

Стаття 33-1. Сприяння страховику та МТСБУ у розслідуванні

причин та обставин дорожньо-транспортної

пригоди, яка може бути підставою для здійснення

страхового відшкодування (регламентної виплати)

 

     33-1.1. Страхувальник,   інша  особа,  відповідальність  якої застрахована,   водій   транспортного   засобу,   причетного    до дорожньо-транспортної пригоди,  особа,  яка має право на отримання відшкодування  (потерпілий),  зобов'язані  сприяти  страховику  та МТСБУ  в  розслідуванні  причин  та обставин дорожньо-транспортної пригоди,  а саме: надати для огляду належний їй транспортний засіб або  інше  пошкоджене  майно,  повідомити  страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону,  - МТСБУ) про всі відомі  їй обставини  та  надати  для  огляду  та  копіювання  наявні  у  неї документи щодо цієї дорожньо-транспортної  пригоди  протягом  семи робочих  днів  з  дня  отримання  нею  відповідної  інформації або

документа.  Якщо зазначені особи з поважних причин не  мали  змоги виконати ці дії, вони мають підтвердити це документально.

 

     33-1.2. На  підставі  письмового  запиту страховика або МТСБУ підрозділ Державтоінспекції МВС України зобов'язаний  надати  йому довідку про дорожньо-транспортну пригоду,  форма та порядок видачі

якої встановлюється Міністерством внутрішніх справ України; заклад охорони  здоров'я  -  довідку  про тимчасову втрату працездатності (лікування),  форма  та   порядок   видачі   якої   встановлюється

Міністерством охорони  здоров'я  України,  відомості  про діагноз, лікування та прогноз хворобипотерпілого, висновки судово-медичної експертизи,  а  також  іншу  інформацію,  необхідну  для вирішення

питання щодо здійснення страхового відшкодування або  регламентної виплати;   медико-соціальна  експертна  комісія  -  документи,  що підтверджують   ступінь   втрати    професійної    чи    загальної

працездатності  потерпілого;  суди та правоохоронні органи - копії наявних документів  щодо  обставин  скоєння  дорожньо-транспортної пригоди, розміру заподіяної та відшкодованої шкоди.

     Зазначені в цьому пункті документи надаються безоплатно.

     Строк надання  такої інформації (довідок та інших документів) органами   державної   влади   (у   тому   числі    судовими    та правоохоронними)  та органами місцевого самоврядування,  медичними закладами,  а також іншими юридичними особами не може перевищувати 30 днів з дня надходження запиту страховика (МТСБУ).{  Закон  доповнено  статтею  33-1  згідно  із  Законом  N 3045-VI ( 3045-17 ) від 17.02.2011 }

 

Стаття 34. Дії страховика та МТСБУ після отриманняінформації про дорожньо-транспортну пригоду, якаможе бути підставою для здійснення страховоговідшкодування (регламентної виплати)  34.1. Страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отриманняповідомленняпронастанняподії,щомістить ознаки страхового випадку,розпочатиїїрозслідування,утомучислі здійснитизапитищодоотриманнявідомостей,необхіднихдля своєчасного здійснення страхового відшкодування. 34.2. Протягом 10 робочих днів з дняотриманняповідомлення продорожньо-транспортнупригодустраховик(увипадках, передбаченихстаттею41цьогоЗакону,-МТСБУ)зобов'язаний направити свого представника (працівника,аварійного комісара або експерта)намісценастаннястраховоговипадкута/абодо місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. 34.3. Якщо представник страховика (увипадках,передбачених статтею 41 цього Закону,- МТСБУ) не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійнообратиаварійногокомісараабо експерта для визначення розміру шкоди.У такому разі страховик (у випадках,передбаченихстаттею41цьогоЗакону,-МТСБУ) зобов'язанийвідшкодуватипотерпіломувитратинапроведення експертизи (дослідження). 34.4. Для визначення причин настаннястраховоговипадкута розмірузбитківстраховикомта МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари,експертиабоюридичні особи,у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.{Стаття34іззмінами,внесеними згідно із Законом N 2902-IV (2902-15)від22.09.2005;вредакціїЗаконуN3045-VI ( 3045-17 ) від 17.02.2011 }  Стаття 35. Заява про страхове відшкодування  35.1. Для отримання страховоговідшкодуванняпотерпілийчи інша особа,якамаєправо на отримання відшкодування,протягом 30 днівздняподанняповідомленняпродорожньо-транспортну пригодуподаєстраховику(увипадках,передбачених статтею 41 цього Закону,- МТСБУ) заяву про страховевідшкодування.Уцій заяві має міститися: а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ; б) прізвище,ім'я, по батькові (найменування) заявника, його місцепроживання(фактичнетамісцереєстрації)або місцезнаходження; в) змістмайновоївимогизаявникащодовідшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують; г) інформаціяпровжездійсненівзаєморозрахункиосіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих; ґ) підпис заявника та дата подання заяви. 35.2. До заяви додаються: а) паспорт громадянина,авразійоговідсутностіінший документ,якимвідповіднодозаконодавстваУкраїниможе посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа; б) документ,щопосвідчуєправозаявниканаотримання страхового відшкодування (довіреність,договір оренди,свідоцтво про право на спадщину),у разі якщо заявник не єпотерпілимабо його законним представником; в) довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа; г) документ,щопідтверджуєправовласності на пошкоджене майно на день скоєннядорожньо-транспортноїпригоди,-уразі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну; ґ) свідоцтвопро смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого; д) документи,щопідтверджуютьвитратинапоховання потерпілого,- у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого; е) документи,щопідтверджуютьперебуваннянаутриманні потерпілого,йогодоходизапопередній(донастання дорожньо-транспортної пригоди) календарнийрік,розмірипенсій, наданіутриманцям внаслідок втрати годувальника,- у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв'язку із смертю годувальника; є) відомостіпробанківськіреквізитизаявника(за наявності). Документи, зазначеніупідпунктах"а"-"ґ"цьогопункту, надаються для огляду та зняття копіїабовкопіях,засвідчених заявником.СтраховиктаМТСБУмаютьправо вимагати для огляду оригінали зазначенихдокументів.Рештадокументівнадаютьсяв оригіналі або належним чином оформленій копії.Належно оформленою копієюдокументаєкопія,посвідченаорганом,установоючи організацією,щойоговидала,абонотаріальнопосвідчена або посвідченаособою,якійподаєтьсязаявапрострахове відшкодування. 35.3. Особа, якій подається заява про страхове відшкодування, зобов'язана надаватиконсультаційнудопомогузаявникупідчас складення заяви і на вимогу заявника зобов'язана ознайомити його з відповідниминормативно-правовимиактами,порядкомобчислення страхового відшкодування (регламентної виплати) та документами, на підставі яких оцінено розмір заподіяної шкоди.{Стаття35іззмінами,внесеними згідно із Законом N 2902-IV (2902-15)від22.09.2005;вредакціїЗаконуN3045-VI ( 3045-17 ) від 17.02.2011 }  Стаття 36. Прийняття рішення про здійснення страховоговідшкодування (регламентної виплати) страховикомта порядок його виплати  36.1. Страховик (у випадках,передбачених статтею41цього Закону,-МТСБУ),керуючисьнормамицьогоЗакону,приймає вмотивованерішенняпроздійсненнястраховоговідшкодування (регламентноївиплати)абопровідмову у здійсненні страхового відшкодування(регламентноївиплати).Рішенняпроздійснення страховоговідшкодування(регламентноївиплати)приймаєтьсяу зв'язку звизнанняммайновихвимогзаявникаабонапідставі рішеннясуду,уразіякщоспірпроздійсненнястрахового відшкодування(регламентноївиплати)розглядавсявсудовому порядку.Якщорозмірзаподіяноїшкодиперевищуєліміт відповідальностістраховика,розмірстраховоївиплати (регламентноївиплати)затакушкодуобмежуєтьсязазначеним лімітом. У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду безучастіуповноважених на те працівників Державтоінспекції МВС Українирозмірстраховоївиплатизашкоду,заподіянумайну потерпілих,неможеперевищуватимаксимальнихрозмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ. 36.2. Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розмірустраховоговідшкодуваннязособою,якамаєправо на отримання відшкодування,за наявностідокументів,зазначениху статті35цьогоЗакону,повідомленняпро дорожньо-транспортну пригоду,але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разівизнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішенняпроздійсненнястраховоговідшкодування(регламентної виплати)тавиплатитийого.Якщоузв'язкузвідсутністю документів,що підтверджують розмірзаявленоїшкоди,страховик (МТСБУ)неможе оцінити її загальний розмір,виплата страхового відшкодування(регламентнавиплата)здійснюєтьсяурозмірі заподіяноїшкоди,оціненоїстраховиком(МТСБУ).Страховик має право здійснювативиплатибезпроведенняекспертизи,якщоза результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування іне наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна; у разіневизнаннямайновихвимогзаявникаабо з підстав, визначенихстаттями32та/або37цьогоЗакону,-прийняти вмотивованерішенняпровідмовууздійсненністрахового відшкодування (регламентної виплати). Якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається вцивільній, господарськійабокримінальнійсправі,перебігцьогостроку припиняється до дати,коли страховику (увипадках,передбачених статтею41цьогоЗакону,-МТСБУ)сталовідомо про набрання рішенням у такій справі законної сили. У разі якщо заява про здійснення страхового відшкодуваннячи іншідокументи,необхіднідляприйняття рішення про здійснення страховоговідшкодування(регламентноївиплати),поданіз порушеннямстроку,встановленогоцимЗаконом,строк прийняття рішенняпроздійсненнястраховоговідшкодування(регламентної виплати)тайоговиплатузбільшується на кількість днів такого прострочення. Протягом трьох робочихднівздняприйняттявідповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення. 36.3. У разі якщо відповідальними зазаподіяннянеподільної шкоди взаємопов'язаними,сукупними діями є декілька осіб,розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожнузтаких осібвизначаєтьсяшляхомподілурозмірузаподіяноїшкодина кількість таких осіб. Якщо дорожньо-транспортна пригода сталася за участю декількох транспортнихзасобів,щоперебувалиуз'єднанніміж собою (у складі одного транспортного составу або підчасбуксируванняіз застосуваннямжорсткогозчепленнячиз частковим навантаженням буксируваного транспортного засобу на платформу або на спеціальний опорнийпристрій),виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком,якийуклавдоговіробов'язковогострахування цивільно-правової відповідальності щодо тягача,а в разі якщо цей тягач незабезпечений, регламентна виплата здійснюється МТСБУ. Якщо водіїтранспортнихзасобівскористалисяправом, передбаченимпунктом33.2статті33цьогоЗакону,страховик відшкодовує виключно шкоду,визначену статтями29та30цього Закону. 36.4. Виплатастрахового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право наотриманнявідшкодування)абопогодженимз ним особам,які надають послуги з ремонту пошкодженогомайна,сплатилистрахове відшкодуваннязадоговороммайновогострахування(крім регламентної виплати,передбаченоїпідпунктом"а"пункту41.1 статті41цьогоЗакону),лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків. Страховик здійснюєкомпенсаціювитратстрахувальникаабо особи,відповідальністьякоїзастрахована,аМТСБУкомпенсує витрати особи, звільненої від цього виду обов'язкового страхування напідставіпункту13.1статті13цьогоЗаконуабо відповідальність якої застрахована іноземноюстраховоюкомпанією відповіднодо умов Міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка",за умови, що такі витрати здійснюються за згодою страховика(МТСБУ).Укомпенсаціївитратможе бути відмовлено повністюабочастково,якщотаківитратиздійсненібез попереднього погодження із страховиком (МТСБУ). Виплата страховоговідшкодування(регламентнавиплата) здійснюється шляхом безготівкового розрахунку. 36.5. Закоженденьпростроченнявиплатистрахового відшкодування(регламентноївиплати)звини страховика (МТСБУ) особі,якамаєправонаотриманнятакоговідшкодування, сплачуєтьсяпенязрозрахункуподвійноїобліковоїставки Національного банку України,яка діє протягомперіоду,заякий нараховується пеня. 36.6. Страхувальникомабо особою,відповідальною за завдані збитки,має бутикомпенсованасумафраншизи,якщовонабула передбачена договором страхування. 36.7. Рішення страховика (МТСБУ) про здійснення або відмову у здійсненні страхового відшкодування(регламентноївиплати)може бутиоскарженострахувальникомчиособою,якамаєправона відшкодування, у судовому порядку.{Стаття36вредакціїЗаконуN3045-VI(3045-17)від 17.02.2011 }  Стаття 37. Відмова у здійсненні страхового відшкодування(регламентної виплати)  37.1. Підставоюдлявідмовиуздійсненністрахового відшкодування (регламентної виплати) є: 37.1.1. навмиснідіїособи,відповідальністьякої застрахована(страхувальника),водіятранспортногозасобуабо потерпілого,спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на осіб, дії яких пов'язані з виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, вчинені у стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або під час захисту майна, життя, здоров'я. Кваліфікація дій таких осіб встановлюється відповідно до закону; 37.1.2. вчиненняособою,відповідальність якої застрахована (страхувальником),водієм транспортного засобу умисногозлочину, щопризвів до страхового випадку (події,передбаченої статтею 41 цього Закону); 37.1.3. невиконання потерпілимабоіншоюособою,якамає право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим Законом,якщо цепризвелодонеможливостістраховика(МТСБУ) встановитифактдорожньо-транспортноїпригоди,причинита обставини її настання або розмір заподіяної шкоди; 37.1.4. неподання заяви про страховевідшкодуваннявпродовж одногороку,якщошкодазаподіянамайну потерпілого,і трьох років,якщо шкода заподіяна здоров'юабожиттюпотерпілого,з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди; 37.1.5. одержання страхувальником повного відшкодування шкоди за договором майнового страхування від особи, яка її завдала. 37.2. Рішення страховика про відмову уздійсненністрахової виплатиповідомляєтьсястрахувальникууписьмовійформіз обґрунтуванням причин відмови. 37.3. Незадовільне фінансове становище страховика (МТСБУ)не єпідставоюдлявідмовиуздійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).{Стаття37вредакціїЗаконуN3045-VI(3045-17)від 17.02.2011 }  Стаття 38. Регресний позов страховика та МТСБУ  38.1. Страховикпіслявиплатистрахового відшкодування має право подати регресний позов: 38.1.1. дострахувальникаабоводіязабезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: а)якщовінкерувавтранспортнимзасобомустані алкогольного,наркотичногочиіншогосп'яніння або під впливом лікарськихпрепаратів,щознижуютьувагу та швидкість реакції; {Підпункт"а" підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 в редакції Закону N 3045-VI ( 3045-17 ) від 17.02.2011 } б) якщовінкерувавтранспортнимзасобомбезправана керування транспортним засобом відповідної категорії; в)якщовінпіслядорожньо-транспортноїпригодиза його участюсамовільнозалишивмісцепригодичивідмовивсявід проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодостану алкогольного,наркотичногочи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих,що входятьдоофіційнозатвердженогоскладу аптечкиабопризначенімедичнимпрацівником);{Підпункт "в" підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 в редакції Закону N 3045-VI ( 3045-17 ) від 17.02.2011 } г) якщодорожньо-транспортнапригодавизначенав установленомупорядкубезпосереднімнаслідкомневідповідності технічногостанутаобладнаннятранспортногозасобуіснуючим вимогам Правил дорожнього руху ( 1306-2001-п ); ґ) якщо він не повідомивстраховикаустрокиізаумов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону; д)якщостраховийвипадокнаставзвикористанням забезпеченоготранспортногозасобувперіод,непередбачений договоромвнутрішньогострахування(приукладеннідоговору страхуваннязумовою використання транспортного засобу в період, передбачений договором страхування); { Підпункт 38.1.1 пункту 38.1 статті38доповненопідпунктом"д" згідно із Законом N 3045-VI ( 3045-17 ) від 17.02.2011 } 38.1.2. до підприємства, установи, організації, що відповідає за стан дороги,якщо заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди шкода виникла з їх вини; 38.1.3. до особи, яка заподіяла шкоду навмисно. 38.2. МТСБУпіслясплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: 38.2.1.довласника,водіятранспортногозасобу,який спричинивдорожньо-транспортнупригоду, який не застрахував свою цивільно-правовувідповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1статті 13 цього Закону; { Підпункт 38.2.1 пункту 38.2 статті 38іззмінами, внесеними згідно із Законом N 3045-VI ( 3045-17 ) від 17.02.2011 } 38.2.2. доводіятранспортногозасобу,якийзаволодів транспортним засобом за допомогою протиправних дій; 38.2.3. до страховика,якщо забезпечений транспортний засіб, що заподіяв шкоду, було встановлено та страховик був зобов'язаний, але не виплатив страхове відшкодуванняупорядку,встановленому цим Законом; 38.2.4. допідприємства,установи,організації,що відповідаютьзастандороги,якщозаподіянаурезультаті дорожньо-транспортної пригоди шкода виникла з їх вини; 38.2.5.доособи,визначеної у пункті 13.1 статті 13 цього Закону,яка причетна до дорожньо-транспортної пригоди,якщо вона керувала транспортним засобом у станіалкогольного,наркотичного чиіншогосп'янінняабопід впливом лікарських препаратів,що знижують увагу та швидкість реакції, а також якщо вона відмовилася відпроходженнявідповіднодо встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного,наркотичного чиіншогосп'янінняабощодо вживаннялікарськихпрепаратів,щознижують увагу та швидкість реакції,та/або вжила алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовленінаїхоснові(крімтих,щовходятьдо офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), та/абовонакерувала транспортним засобом без права на керування транспортнимзасобомвідповідноїкатегорії,та/абосамовільно залишиламісцепригоди.{Пункт38.2статті38доповнено підпунктом38.2.5згідноізЗакономN 3045-VI ( 3045-17 ) від 17.02.2011 }  Стаття 38-1. Відповідальність за порушення умов страхування  38-1.1. У разі якщо страховик здійснив страхове відшкодування зашкоду,заподіянупідчасвикористаннязабезпеченого транспортногозасобу,усфері,щопередбачаєбільше значення коригуючого коефіцієнта,ніж визначено договором страхування,чи водієм,водійськийстажякогоє меншим,ніж визначено умовами договору страхування,то особа, відповідальна за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,зобов'язана компенсувати страховику 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування. 38-1.2. У разі якщо невиконання (неналежне виконання) особою, відповідальністьякоїзастрахована,водіємзабезпеченого транспортного засобу чи особою, визначеною у пункті 13.1 статті 13 цього Закону,обов'язку, передбаченого пунктом 33-1.1 статті 33-1 цього Закону,призвело до порушення строку здійсненнястрахового відшкодування (регламентної виплати),страховик (МТСБУ) має право вимагати відтакоїособикомпенсаціюврозмірі20відсотків виплаченого страхового відшкодування (регламентної виплати).{РозділIIIдоповнено статтею 38-1 згідно із Законом N 3045-VI ( 3045-17 ) від 17.02.2011 }  Розділ IVМОТОРНЕ (ТРАНСПОРТНЕ) СТРАХОВЕ БЮРО УКРАЇНИ Стаття 39. Моторне (транспортне) страхове бюро України  39.1. Моторне(транспортне)страховебюро України є єдиним об'єднанням страховиків,які здійснюютьобов'язковестрахування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду,заподіяну третім особам.Участь страховиківу МТСБУєумовоюздійсненнядіяльностіщодообов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власниківназемних транспортних засобів. МТСБУ єнепідприємницькою(неприбутковою)організацієюі здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого Статуту. Статут МТСБУзатверджуєтьсязборамизасновників(членів) МТСБУ,погоджуєтьсязУповноважениморганомтареєструється відповідно до вимог законодавства. МТСБУ неможевиступатизасновникомчиспівзасновником юридичних осіб,що займаються підприємницькоюдіяльністюта/або мають на меті одержання прибутку. 39.2. Основними завданнями МТСБУ є: 39.2.1. здійсненнявиплатізцентралізованихстрахових резервнихфондівкомпенсаційтавідшкодуваньнаумовах, передбачених цим Законом; 39.2.2. управлінняцентралізованимистраховимирезервними фондами,що створюютьсяприМТСБУдлязабезпеченнявиконання покладених на нього функцій; 39.2.3. забезпеченнячленстваУкраїни в міжнародній системі автомобільногострахування"Зеленакартка"тавиконання загальновизнанихзобов'язаньпередуповноваженими організаціями інших країн - членів цієї системи; 39.2.4. збираннянеобхідноїінформаціїпрообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності для узагальнення та внесенняпропозиційщодоудосконаленнямеханізмуздійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності; 39.2.5. співробітництвоз уповноваженими організаціями інших країн угалузістрахуванняцивільно-правовоївідповідальності, координаціяобов'язковогострахуванняцивільно-правової відповідальності власників та/або водіївтранспортнихзасобів- нерезидентівуразів'їзду їх на територію України та власників та/або водіїв транспортних засобів - резидентів - у разі їх виїзду за межі України; 39.2.6. співробітництвозорганамиМіністерства внутрішніх справУкраїнитаіншимиорганамидержавноївладизпитань обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності; 39.2.7. розробказразківстраховихполісівідоговорів обов'язкового страхування цивільно-правовоївідповідальності,що затверджуються Уповноваженим органом; 39.2.8. наданнястраховикамінформаціїщодострахових випадків стосовно конкретних страхувальників.  Стаття 40. Повноваження МТСБУ  40.1. МТСБУ є гарантом відшкодування шкоди: на територіїкраїн-членівміжнародноїсистеми автомобільного страхування "Зелена картка",заподіяної власниками та/абокористувачамизареєстрованихвУкраїнітранспортних засобів,якщотаківласники та/або користувачі надали іноземним компетентним органам страховий сертифікат "Зелена картка", виданий від імені страховиків - членів МТСБУ; на території України,заподіяної водіями - нерезидентами, на умовах та в обсягах,встановлених законодавством прообов'язкове страхуванняцивільно-правовоївідповідальностітапринципами взаємноговрегулюванняшкодинатериторіїкраїн-членів міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка", за іншихобставин,визначенихчиннимзаконодавствомпро цивільно-правову відповідальність. 40.2. УразіякщоМТСБУвідповіднодо правил міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка" булоздійснене відшкодуванняшкодизастраховика-членаоб'єднанняабо за власниката/абокористувачазареєстрованоговУкраїні транспортного засобу,який використовував за кордоном підроблений або змінений унезаконнийспосібстраховийсертифікат"Зелена картка"таспричинивдорожньо-транспортнупригоду,відповідні витрати МТСБУ мають бути компенсованітакимиособамивповному обсязіупорядку,визначеномудляміжнародноїсистеми автомобільного страхування "Зелена картка". 40.3. МТСБУ має право залучати аварійних комісарів, експертів абоюридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти, упорядку,встановленому Уповноваженим органом ( z0259-06 ), для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках,визначенихустатті41 цього Закону, та необхідності перевірки дій страховика відповідно до пункту 36.3 статті 36 цього Закону.{Статтю40доповненопунктом 40.3 згідно із Законом N 2902-IV (2902-15)від22.09.2005;іззмінами,внесеними згідно із Законом N 3045-VI ( 3045-17 ) від 17.02.2011 }  Стаття 41. Регламентні виплати з централізованих страховихрезервних фондів МТСБУ  41.1. МТСБУзарахуноккоштівфондузахиступотерпілих відшкодовує шкоду на умовах,визначених цим Законом,уразіїї заподіяння: а)транспортнимзасобом,власник якого не застрахував свою цивільно-правовувідповідальність,крімшкоди,заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1цьогоЗакону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі;{Підпункт"а"пункту 41.1 статті 41 в редакції Закону N 2902-IV ( 2902-15 ) від 22.09.2005 } б) невстановленимтранспортнимзасобом,крімшкоди,яка заподіяна майну та навколишньому природному середовищу; в) транспортним засобом,який вийшов з володіння власника не з його вини, а у результаті протиправних дій іншої особи; г) особами,на яких поширюється дія пункту13.1статті13 цього Закону; ґ) у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ,що визнаний банкрутом та/або ліквідований,длявиконання йогозобов'язаньзадоговоромобов'язковогострахування цивільно-правової відповідальності; д) уразінаданнястрахувальникомабоособою, відповідальністьякоїзастрахована,своготранспортного засобу працівникамміліціїтамедичнимпрацівникамзакладівохорони здоров'я згідно з чинним законодавством; е) заіншихобставин,визначенихзаконодавствомпро цивільно-правову відповідальність власників наземнихтранспортних засобів. Регламентнівиплати,зазначеніупідпунктах "а"-"д" цього пункту,розподіляютьсяв порядку, встановленому президією МТСБУ. { Абзац дев'ятий пункту 41.1 статті 41 в редакції Закону N 2902-IV ( 2902-15 ) від 22.09.2005 } 41.2. МТСБУзарахуноккоштівфондустраховихгарантій відшкодовує шкоду на умовах,визначених цим Законом,уразіїї заподіяння: а) уразі недостатності коштів та майна страховика - повного членаМТСБУ,щовизнанийбанкрутомта/аболіквідований,для виконанняйого зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності; б) власниками зареєстрованих в Україні транспортнихзасобів, якщотакі власники надали відповідним уповноваженим органам інших країн страховий сертифікат"Зеленакартка",виданийвідімені страховиків-членів МТСБУ,та за умови,що такий страховик не відшкодував шкоду; в) на території України,водіями-нерезидентами, на умовах та в обсягах, встановлених законодавством про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобівтапринципамивзаємного врегулювання шкоди на території країн -членівміжнародноїсистемиавтомобільногострахування "Зелена картка"; г) за інших обставин, визначених законом про цивільно-правову відповідальність та міжнародними договорами стосовно обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Регламентні виплати,зазначені у підпунктах "а" та "в" цього пункту, розподіляються рівними частками між повними членами МТСБУ. 41.3. МТСБУ не відшкодовує шкоду потерпілим, якщо вони можуть задовольнити вимоги на підставі договорів інших видів страхування. ВтакихвипадкахМТСБУвідшкодовуєтьсячастинашкоди, яка не компенсована за договорами інших видів страхування.{Статтю41доповненопунктом 41.3 згідно із Законом N 2902-IV ( 2902-15 ) від 22.09.2005 } 41.4.МТСБУзарахуноккоштівфондузахиступотерпілих здійснюєоплатупослугаварійнихкомісарів,експертівабо юридичнихосіб,уштатіякихє аварійні комісари чи експерти, залучених відповідно до пункту 40.3 статті 40 цього Закону.{Статтю41доповненопунктом 41.4 згідно із Законом N 2902-IV (2902-15)від22.09.2005;іззмінами,внесеними згідно із Законом N 3045-VI ( 3045-17 ) від 17.02.2011 }  Стаття 42. Фінансове забезпечення діяльності МТСБУ  Фінансування статутноїдіяльностіМТСБУздійснюєтьсяза рахуноквнесківстраховиків- членів МТСБУ,а також за рахунок пасивних доходів від тимчасово розміщених коштівцьогофондута іншихджерел,незабороненихзаконодавством,упорядку, визначеному Статутом МТСБУ, та в обсягах, передбачених кошторисом, що затверджується президією МТСБУ.  Стаття 43. Централізовані страхові резервні фонди МТСБУ  43.1. Длязабезпеченнявиконаннязобов'язаньчленів МТСБУ перед страхувальниками і потерпілими приньомустворюютьсятакі централізовані страхові резервні фонди: 43.1.1. фонд страхових гарантій, призначений для забезпечення платоспроможності МТСБУ під час взаєморозрахунків з уповноваженими організаціямиіншихкраїн у галузі страхування цивільно-правової відповідальності,з якими МТСБУ уклало угоду про взаємне визнання договорівтакогострахуваннятавзаємневрегулюванняпитань стосовно відшкодування шкоди.Мінімальний розмір фондустрахових гарантійвстановлюєтьсянарівнівстановленого Законом України "Прострахування" ( 85/96-ВР )мінімальногорозмірустатутного фондустраховика,щозаймається видами страхування іншими,ніж страхування життя; 43.1.2. фондзахиступотерпілихудорожньо-транспортних пригодах(фондзахиступотерпілих),призначений для здійснення розрахунків з потерпілими у випадках, передбачених цим Законом. 43.2. Джереламиформуванняцентралізованихстрахових резервних фондів є: 43.2.1. разовігарантійнівнескистраховиківурозмірі, визначеному цим Законом; 43.2.2. відрахуваннястраховиківзпремійобов'язкового страхуванняцивільно-правовоївідповідальностіурозмірі, визначеному Координаційною радою МТСБУ; 43.2.3. поверненіМТСБУврегресномупорядкукоштиза заподіяну у результаті дорожньо-транспортної пригоди шкоду; 43.2.4. добровільні внески та пожертвування. 43.3. Порядокіумовиформування централізованих страхових резервних фондів встановлюються положеннямпропорядокіумови формуванняцентралізованихстраховихрезервнихфондів,що затверджується президією МТСБУ тапогоджуєтьсязКоординаційною радою МТСБУ. 43.4. Коштицентралізованихстраховихрезервнихфондів, створенихприМТСБУ,розміщуютьсязурахуваннямбезпечності, прибутковостіталіквідностіі мають бути представлені активами таких категорій: грошові кошти на банківських рахунках, банківські депозити (вклади), цінні папери, що емітуються державою. Рішення провикористаннякоштівцентралізованихстрахових резервних фондів відповідно до встановленої мети приймаєдирекція МТСБУ відповідно до положення про централізовані страхові резервні фонди МТСБУ,що затверджується президією МТСБУ запогодженнямз Координаційною радою МТСБУ. 43.5. За рахунок членських внесків страховиків - членів МТСБУ при МТСБУ створюється цільовий фонд,призначений для фінансування діяльностіМТСБУ,втомучислідлястворення,підтримкита обслуговуванняєдиноїцентралізованоїбазиданихщодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Використання коштівзфондуфінансуваннядіяльності МТСБУ здійснюєтьсядирекцієюМТСБУвідповіднодокошторису,що затверджується президією МТСБУ. Про використаннякоштівцьогофондудирекція МТСБУ звітує щорічно перед Координаційною радою МТСБУ та президією МТСБУ. 43.6. Наглядзавикористаннямкоштівцентралізованих страховихрезервнихфондівтацільовогофондуфінансування діяльності МТСБУ здійснює Координаційна рада МТСБУ.  Стаття 43-1. Фонд попереджувальних заходів МТСБУ  43-1.1. Зметоюпроведенняпопереджувальнихзаходів, спрямованих на підвищення безпекидорожньогорухутазменшення кількостістраховихвипадківзаобов'язковимстрахуванням цивільно-правовоївідповідальності,створюєтьсяфонд попереджувальних заходів МТСБУ. 43-1.2. Джереламиформуванняфонду попереджувальних заходів МТСБУ є: 43-1.2.1 відрахуваннястраховиківзпремійобов'язкового страхуванняцивільно-правовоївідповідальностіурозмірі, визначеному президією МТСБУ,але не більше ніж 1 відсоток включно відотриманихпремійзавнутрішнімидоговорамиобов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності; 43-1.2.2 добровільні внески та пожертвування; 43-1.3. Порядок,умовиформуваннятавикористаннякоштів фонду попереджувальних заходів МТСБУ встановлюються положенням про цей фонд,що затверджується президієюМТСБУтапогоджуєтьсяз Координаційною радою МТСБУ. Кошти фондупопереджувальнихзаходів МТСБУ є коштами МТСБУ, використанняцихкоштівздійснюєтьсядирекцієюМТСБУ.Про використаннякоштівцьогофондудирекціяМТСБУ звітує щорічно перед Координаційною радою МТСБУ та президією МТСБУ.(Закондоповненостаттею43-1згідноізЗакономN 2902-IV ( 2902-15 ) від 22.09.2005 )  Стаття 44. Органи управління та контролю МТСБУ  44.1. Органами управління та контролю МТСБУ є: загальні збори членів МТСБУ; Координаційна рада МТСБУ; президія; дирекція; інші визначені Статутом МТСБУ органи. 44.2. Структура,функції, компетенція, порядок формування та роботиорганів управління та контролю МТСБУ визначаються Статутом МТСБУ з урахуванням положень цього Закону.  Стаття 45. Загальні збори членів МТСБУ  45.1. ЗагальнізборичленівМТСБУскладаютьсязусіх страховиків-асоційованихіповнихчленівМТСБУта є вищим органом МТСБУ. 45.2. Загальні збори членів МТСБУ скликаються президією МТСБУ не менше двох разів на рік та вважаються повноважними, якщо на них присутні члени МТСБУ,обсяг відрахувань якихдоцентралізованих страховихрезервнихфондівзаостаннє календарне півріччя,що передує засіданню загальних зборів,становить більше 50 відсотків від загального обсягу таких відрахувань за той самий період. 45.3. Уразіякщоповноважнезасіданнязагальнихзборів членівМТСБУнескликаєтьсяпротягом210днівабоскликані загальнізборичленівМТСБУнеспроможніприйнятирішення, відповідніповноваженнязагальнихзборіввиконуються Координаційною радою МТСБУ. 45.4. Докомпетенціїзагальних зборів членів МТСБУ належить вирішення таких питань: а) визначення основних напрямів діяльності МТСБУ; б) внесення змін та доповнень до Статуту МТСБУ; в) обрання членів президії МТСБУ; г) прийняття страховиків дочленівМТСБУтавиключенняз членів МТСБУ; ґ) затвердженнярічнихрезультатівдіяльностіМТСБУта висновків ревізійної комісії; д) затвердження розміру,порядку та строків сплати членських внесків; е) інші повноваження відповідно до Статуту МТСБУ. Загальні зборичленівМТСБУможутьделегуватисвої повноваження,крім зазначених у підпунктах "б","в" і "г"цього пункту,президіїМТСБУ.СтатутомМТСБУ можуть бути встановлені іншіобмеженнящододелегуванняповноваженьзагальнихзборів членів МТСБУ. 45.5. Дляприйняттярішеньз питань,зазначених у пунктах "а", "б", "в" і "д" пункту 45.4 цієї статті, необхідна більшість у 2/3 голосів присутніх на загальних зборах членів МТСБУ.Рішення з інших питань,віднесених до компетенції загальнихзборівчленів МТСБУ,приймаютьсяпростоюбільшістюголосівприсутніхна загальних зборах членів МТСБУ. 45.6. Привирішеннібудь-якихпитаньзагальнимизборами членівМТСБУкоженчленМТСБУмає один голос,крім випадків, передбачених цим Законом. Стаття 46. Координаційна рада МТСБУ  46.1. Координаційна рада МТСБУ є органом,що здійснює нагляд та контроль за діяльністю МТСБУ. До компетенціїКоординаційноїради МТСБУ належить вирішення таких питань: а) здійснення контролю за виконанням МТСБУ своїхповноважень відповіднодонормативно-правовихактівусферістрахування цивільно-правової відповідальності; б) внесення загальним зборам членів МТСБУ пропозиції з питань удосконалення діяльності МТСБУ; в) вирішенняуразі потреби питання проведення позачергових ревізійнихтааудиторськихперевірокфінансово-господарської діяльності МТСБУ; г) здійсненнятимчасового виконання функцій загальних зборів членів та президії МТСБУ у випадках, передбачених цим Законом; ґ) забезпечення взаємодії МТСБУ з органами виконавчої влади; д) подання на розгляд Уповноваженого органу та іншихорганів державноївладипропозиції про вдосконалення нормативно-правових актів,якірегулюютьпитаннящодообов'язковогострахування цивільно-правової відповідальності; е) скликанняуразі потреби позачергових засідань загальних зборів членів МТСБУ; є) встановлення розмірів відрахувань зпремійобов'язкового страхуванняцивільно-правової відповідальності до централізованих страхових резервних фондів; ж) погодження призначення дирекції МТСБУ та директора МТСБУ; з) погодженняположеньпроцентралізованістраховіфонди МТСБУ; и)погодженняположенняпрофонд попереджувальних заходів МТСБУ. ( Пункт 46.1 статті 46 доповнено абзацом тринадцятим згідно із Законом N 2902-IV ( 2902-15 ) від 22.09.2005 ) Координаційна раданемаєправавтручатисявоперативну діяльність МТСБУ,крім здійснення нею функцій інших органів МТСБУ у випадках, передбачених цим Законом. 46.2. Склад Координаційної ради визначається Статутом МТСБУ. 46.3. ЗасіданняКоординаційноїрадипроводятьсяуразі потреби, але не рідше одного разу на квартал і скликаються головою радишляхомписьмовогоповідомлення не пізніше ніж за 7 днів до днязасідання.ЗасіданняКоординаційноїрадивважається правомочним,якщонаньомуприсутнінеменшяк2/3членів Координаційної ради. Члени ради беруть участь у роботі Координаційної ради,мають правовноситинаїїрозглядпропозиції з питань обов'язкового страхування цивільно-правовоївідповідальностітаорганізовують підготовку матеріалів для розгляду на її засіданнях. Якщо членКоординаційноїрадинемає змоги брати участь у засіданні ради у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю,службовим відрядженнямчизіншихповажнихпричин,вінможенадати повноваження своєму представнику з обов'язковим повідомленнямпро це голови Координаційної ради. 46.4. Рішення Координаційної ради вважається прийнятим,якщо за нього проголосувала не меншякполовиназагальноїкількості членів Координаційної ради,присутніх на засіданні Координаційної ради.У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови Координаційної ради, а в разі відсутності голови ради - голос його заступника. Рішення Координаційної радиєобов'язковимидлявиконання іншимиорганамита посадовими особами МТСБУ.У разі невиконання органом МТСБУ зазначених рішень Координаційна радаможескликати загальнізборичленівМТСБУзпитанняпровідповідальність відповідного органу чи посадової особи МТСБУ. У разіякщоповноважнезасіданняКоординаційноїрадине скликаєтьсяпротягом 120 днів або Координаційна рада не спроможна прийняти рішення з певногопитанняувказанийтермін,функції Координаційної ради виконуються Уповноваженим органом.  Стаття 47. Президія МТСБУ  47.1. Президія МТСБУ здійснює загальне керівництво діяльністю МТСБУ відповідно до цього Закону, інших нормативно-правових актів, СтатутуМТСБУ,рішеньзагальнихзборівчленівМТСБУта Координаційної ради МТСБУ. 47.2. Президія складається з представників семи страховиків - членівМТСБУ,якіобираютьсятерміномнаодинрікз правом переобрання на наступні терміни, у такому порядку: 47.2.1. представники трьох страховиків обираютьсязагальними зборамичленівМТСБУ,причомуголосиміжчленамиМТСБУ розподіляютьсяпропорційночасткамчленівМТСБУузагальному обсязівідрахуваньдо централізованих страхових резервних фондів МТСБУзаостаннєкалендарнепівріччя,щопередуєзасіданню загальних зборів; 47.2.2. представникичотирьохстраховиківобираються загальними зборами членів МТСБУ, причому кожен член МТСБУ має один голос. 47.3. Президіяочолюєтьсяпрезидентом МТСБУ,що обирається президією. 47.4. До компетенції президії належить: а) вирішення будь-яких питань діяльності МТСБУ, крім тих, які належатьдокомпетенціїзагальнихзборівчленівМТСБУі Координаційної ради та дирекції МТСБУ; б) затвердження кошторису витрат на утримання МТСБУ(втому числі фонду заробітної плати), штатного розпису МТСБУ; в) призначеннядиректоратаінших членів дирекції МТСБУ за погодженням з Координаційною радою МТСБУ; г) затвердження, за погодженням з Координаційною радою МТСБУ, положення про порядок і умови формування централізованих страхових резервнихфондів,положенняпропорядокрозміщеннякоштів централізованихстраховихрезервних фондів та положення про фонд попереджувальнихзаходів МТСБУ; ( Підпункт "г" пункту 47.4 статті 47 в редакції Закону N 2902-IV ( 2902-15 ) від 22.09.2005 ) ґ) погодження зразків страхових полісів та спеціального знака зУповноважениморганом; погодження положення про централізовану базуданихщодообов'язковогострахуванняцивільно-правової відповідальності,якезатверджуєтьсяУповноважениморганом; (Підпункт"ґ" пункту 47.4 статті 47 в редакції Закону N 2902-IV ( 2902-15 ) від 22.09.2005 ) д) скликання засідань загальних зборів членів МТСБУ. 47.5. Засідання президіїскликаютьсяпрезидентомнерідше одного разу на місяць.Позачергове засідання президії скликається у будь-який час на вимогу будь-яких двох членів президії.Уразі якщо повноважне засідання президії не скликається протягом 45 днів абопрезидіянеспроможнаприйнятирішення,відповідні повноваження президії виконуються Координаційною радою МТСБУ. Засідання президіївважаєтьсяповноважним,якщонаньому присутнінеменшеп'ятичленівпрезидії.Рішенняпрезидії приймаютьсябільшістю голосів присутніх на засіданні президії.У разі рівності голосів голос президента має перевагу.  Стаття 48. Дирекція МТСБУ  48.1. ДирекціяМТСБУздійснюєоперативнекерівництво діяльністюМТСБУ і очолюється директором.Директор призначається президією МТСБУзапогодженнямзКоординаційноюрадоюМТСБУ. Директор пропонує кандидатури своїх заступників, які призначаються президією за погодженням з Координаційною радою МТСБУ. 48.2. Директор може бути у будь-який час відкликаний із своєї посадиабовідстороненийвідвиконаннясвоїхобов'язків Координаційною радою МТСБУ або президією МТСБУзапогодженнямз Координаційною радою МТСБУ у разі невідповідності його дій вимогам законодавства,Статуту МТСБУ,рішенням загальнихзборівчленів МТСБУ, президії або Координаційної ради МТСБУ. 48.3. Структура,функції,компетенція,порядокроботи дирекції МТСБУ визначаються Статутом МТСБУ.  Розділ VВИМОГИ ДО СТРАХОВИКІВ ТА ЧЛЕНСТВО В МТСБУ Стаття 49. Умови здійснення обов'язкового страхуванняцивільно-правової відповідальності  49.1. Обов'язковестрахуванняцивільно-правової відповідальності має право здійснювати страховик, який: має ліцензію на здійснення даного виду страхування; є членом МТСБУ. 49.2. Підставамидляотриманняліцензіїназдійснення обов'язковогострахуванняцивільно-правовоївідповідальностіє відповідність ліцензійним умовам,що встановлюються Уповноваженим органом та містять вимоги щодо розміру статутногофонду,досвіду роботинаринкудобровільногострахуванняцивільної відповідальностівласниківтранспортнихзасобів,сформованих страховихрезервів,наявностікваліфікованогоперсоналута можливостей опрацювання претензій на всій території України. У разіневідповідностістраховикаліцензійнимумовам Уповноваженийорганмаєправо своїм рішенням тимчасово зупинити дію ліцензіїдоусуненняпорушень,виявленихзарезультатами перевірки.Вразіякщозазначені порушення не будуть усунуті в строки,визначені у рішенні Уповноваженого органу,Уповноважений орган має право анулювати ліцензію такого страховика. 49.3.Дляздійсненняпосередницькоїдіяльностіз обов'язковогострахуванняцивільно-правовоївідповідальності страховіагентизобов'язанізареєструватисявМоторному (транспортному)страховомубюро України у порядку, встановленому УповноважениморганомзаподаннямМоторного(транспортного) страхового бюро України.{Статтю49доповненопунктом 49.3 згідно із Законом N 3462-VI ( 3462-17 ) від 02.06.2011 }  Стаття 50. Статус членів МТСБУ  Страховики можутьвходитидо складу МТСБУ як асоційовані та повні його члени. Право укладення договорів міжнародного страхуваннянадається тільки повним членам МТСБУ.  Стаття 51. Умови і порядок набуття статусу асоційованого таповного члена МТСБУ  51.1. Для набуття статусу асоційованого члена МТСБУ страховик зобов'язаний: а) отриматиліцензіюназдійсненнястрахування цивільно-правової відповідальності; б) сплатити до фонду захисту потерпілих гарантійний внесоку розмірі, визначеному положенням про цей фонд, у сумі, не меншій за еквівалент 100 тисяч євро. МТСБУ не має права відмовити в наданні статусуасоційованого членастраховику,який відповідає зазначеним умовам.Рішення за заявою страховика про наданняйомустатусуасоційованогочлена МТСБУмаєбутиприйнятенанайближчих загальних зборах членів МТСБУ, але не пізніше шести місяців з дня подання заяви. Повернення гарантійноговнескустраховику-асоційованому членуМТСБУутійчастині,щодорівнюєзагальномуліміту відповідальності цього страховика по всіх договорахобов'язкового страхуванняцивільно-правовоївідповідальності,щобулиним укладені протягом останніх трьох років перед виходом страховика із складу МТСБУ,здійснюється протягом трьох років з дня виходу його ізскладуМТСБУзурахуваннямчасткиінвестиційногодоходу, отриманого на його долю внеску,і спрямованої на поповнення фонду захисту потерпілих,та з вирахуванням сум страховихвідшкодувань за внутрішніми договорами страхування,що були здійснені МТСБУ за цього страховика. Сума гарантійноговнеску,щоперевищуєзагальнийліміт відповідальностістраховиказадоговорамиобов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності,що булиукладені протягомостанніхтрьох років перед виходом страховика із складу МТСБУ,та суми страхових відшкодувань завнутрішнімидоговорами страхування,щобулиздійсненіМТСБУзацьогостраховика, виплачується страховику протягом трьох місяцівзднявиходуіз складу МТСБУ. 51.2. Якщо МТСБУ сплатило за страховика - асоційованого члена МТСБУ страхові відшкодуванняісумарнийрозмірвнесківтакого страховикадофондузахисту потерпілих став меншим,ніж розмір гарантійноговнеску,астраховик-асоційованийчленне компенсувавтакі виплати протягом трьох місяців,такий страховик втрачаєстатусасоційованогочлена.Повторненабуттястатусу асоційованогочленаможливелишепісляповногопогашення заборгованості,а також пені у розмірі подвійної облікової ставки НаціональногобанкуУкраїни,щодієуперіод,заякий нараховуєтьсяпеня,тавнесення150відсотківрозмірусуми гарантійного внеску, передбаченого підпунктом "б" пункту 51.1 цієї статті. 51.3. ДлянабуттястатусуповногочленаМТСБУстраховик зобов'язаний: а) бути асоційованим членом МТСБУ; б) здійснитигарантійнийвнесокнаумовах,визначениху міжнародній системі автомобільного страхування "Зелена картка". Рішення за заявою страховика про надання йому статусу повного членаМТСБУмаєбутиприйнятенанайближчих загальних зборах членів МТСБУ,але не пізніше шести місяців з дняподаннязаяви. МТСБУнемаєправавідмовитивнаданні статусу повного члена страховику, який відповідає зазначеним умовам. Повернення гарантійного внескустраховику-повномучлену МТСБУздійснюєтьсяпротягомп'ятироківпіслявтрати статусу повного члена МТСБУ,з урахуванням частки інвестиційногодоходу, отриманого на його долю внеску,і спрямованої на поповнення фонду захисту потерпілих,та з вирахуванням сум страховихвідшкодувань за договорами міжнародного страхування, що були здійснені МТСБУ за цього страховика. 51.4. ПовнічлениМТСБУзобов'язаніздійснювативиплату страхового відшкодування у разі настання страхового випадку,який спричинилиїхстрахувальникинатериторіїіншихдержав,з уповноваженимиорганізаціямизстрахуванняцивільно-правової відповідальності яких МТСБУуклалоугодупровзаємневизнання договорівтакогострахування.Якщовиплатустрахового відшкодування здійснило МТСБУ,повні члени відшкодовують йомуцю виплатуісплачують пеню за період від дати виплати,здійсненої МТСБУ, до дати здійснення повним членом компенсаційного платежу на користьМТСБУ,зрозрахункуподвійноїобліковоїставки НаціональногобанкуУкраїни,щодієуперіод,заякий нараховується пеня. 51.5. ПовнічлениМТСБУзобов'язанівиконувативимоги договорів про співпрацю між ними та МТСБУ, а також угод, укладених МТСБУзуповноваженимиорганізаціямиінших країн з страхування цивільно-правової відповідальності. 51.6. Якщо МТСБУ сплатило за страховика - повного члена МТСБУ страховівідшкодуваннявобсягах,щоперебільшуютьсуму гарантійного внеску, а страховик - повний член не компенсував такі виплатипротягомшестимісяців,такий страховик втрачає статус повного члена. Повторне набуття статусу повного члена можливе лише післяповногопогашеннязаборгованості разом із пенею в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України,що дієу період,заякийнараховуєтьсяпеня,та внесення 150 відсотків розміру суми гарантійноговнеску,передбаченогопідпунктом"б" пункту 51.3 цієї статті. 51.7. Уразіліквідаціїстраховикаабовизнанняйого неплатоспроможним(банкрутом)відповіднодозаконустраховик зобов'язанийпередатидоМТСБУ всі матеріали щодо укладених ним договорівобов'язковогострахуванняцивільно-правової відповідальності.Прицьомутакийстраховикзобов'язаний перерахувати до відповіднихцентралізованихстраховихрезервних фондівкоштив обсягах сум незароблених страхових премій з цього виду страхування. 51.8. Члени МТСБУ зобов'язані сплачувати: а) членські внески у розмірі,визначеному загальними зборами членів МТСБУ; б) гарантійнітаіншівнескидо централізованих страхових резервних фондів у розмірі, визначеному цим Законом; в) відрахуваннязпремійобов'язковогострахування цивільно-правової відповідальності відповідно до цього Закону. У разінесвоєчасноговнесенняплатежівдо фонду страхових гарантій та фонду захисту потерпілих страховик сплачує накористь МТСБУпенюурозміріподвійної облікової ставки,встановленої НаціональнимбанкомУкраїни,щодієуперіод,заякий нараховується пеня. 51.9. Кошти,сплаченістраховикамидоцентралізованих страховихрезервнихфондівМТСБУякгарантійнівнески,та відрахуванняз премій обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є коштами страхових резервів таких страховиків. МТСБУ маєправорозпоряджатися зазначеними коштами виключно відповідно до умов, визначених цим Законом та Статутом МТСБУ. 51.10.Порушеннястроківсплативнесківтаздійснення відрахувань до фондів МТСБУ, створених відповідно до цього Закону, абоздійсненнятакихвнесків та відрахувань не в повному обсязі протягомдвохмісяцівпозбавляєстраховикачленствав МТСБУ. (Статтю51доповнено пунктом 51.10 згідно із Законом N 2902-IV ( 2902-15 ) від 22.09.2005 )  Стаття 52. Порядок припинення членства в МТСБУ  Про намірвийтизчленівМТСБУстраховикповідомляє Уповноваженийорганта МТСБУ і припиняє діяльність,пов'язану з укладенням договорів обов'язковогострахуванняцивільно-правової відповідальності.Прицьому страховик зобов'язаний виконати свої зобов'язання згіднозукладениминимдоговорамиобов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.  Розділ VIІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА КОНТРОЛЬ Стаття 53. Обов'язки підрозділів Державтоінспекції МВСУкраїни щодо перевірки та контролю обов'язковогострахування цивільно-правової відповідальності { Назва статті 53 із змінами, внесеними згідно із Законом N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 } Посадовіособи підрозділів Державтоінспекції МВС України, що маютьправо здійснювати контроль за дотриманням правил дорожнього руху,перевіряютьдокументиводіятранспортногозасобу,які підтверджують наявність чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.{ Текст статті 53 із змінами, внесеними згідно із Законом N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 }  Стаття 54. Обов'язки центральних органів Державноїприкордонної служби України щодо перевіркиобов'язкового страхування цивільно-правовоївідповідальності при перетинанні транспортнимзасобом державного кордону України  54.1. ПосадовіособивідповіднихорганівДержавної прикордонної служби України здійснюють перевірку наявності чинного натериторіїУкраїнидоговоруобов'язковогострахування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів,які перетинають державний кордон України,незалежно від належності та місця реєстрації транспортного засобу. 54.2. Якщо водій транспортного засобу при в'їзді на територію України не може пред'явити документ,якийпідтверджуєнаявність чинногонатериторіїУкраїни договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності,подальшийрухтранспортного засобудопускаєтьсялишепісляукладення відповідного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.  Стаття 55. Єдина централізована база даних  55.1. З метою організації обміну інформацією прообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності та контролю за його здійсненнямстворюєтьсяєдинацентралізованабазаданих,яка міститьвідомостіпрочинні та припинені договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності,страхові випадки, що мали місце, транспортні засоби та їх власників. 55.2. Операторомєдиноїцентралізованої бази даних є МТСБУ. Користування інформаційними ресурсами єдиної централізованоїбази даних є вільним і загальнодоступним,за винятком інформації,яка відповідно до законодавства є інформацією обмеженого доступу. 55.3. Користуванняінформацієюобмеженогодоступу здійснюється на безоплатній основі страховиками та МТСБУ,а також органамидержавноївладивідповіднодоїхкомпетенції,яка встановлена законом. 55.4. Перелікінформації,щонадаєтьсявобов'язковому порядку органами державної влади, страховиками, іншими особами для формуванняінформаційнихресурсівєдиноїцентралізованоїбази даних,порядокнаданнякористувачамінформації,щовній міститься, органи та організації, відповідальні за збір та обробку вказаних інформаційнихресурсів,атакожпорядоккористування централізованоюбазоюданихтаінформацією,отриманоюз централізованої бази даних,визначаються вположенніпроєдину централізованубазуданихщодообов'язковогострахування цивільно-правовоївідповідальності,якезатверджується Уповноваженим органом за погодженням з МТСБУ. 55.5. Створеннятаутриманняцентралізованоїбазиданих фінансується за рахунок коштів МТСБУ,джерелом формування якихє членські внески страховиків - членів МТСБУ.  Стаття 56. Інформаційна взаємодія  56.1.Підрозділидержавноївлади,органимісцевого самоврядування, юридичні особи та громадяни зобов'язані безоплатно надаватиназапитстраховиківтаМТСБУінформацію, якою вони володіють(утомучислііконфіденційну),щопов'язаназ страховими випадками з обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальностіабозподіями,щобули підставою для подання потерпілимивимогпровідшкодуванняшкодиМТСБУ.Органи Державтоінспекції МВС України також надають безоплатно страховикам таМТСБУнаїхзапитивідомостіпрореєстрацію транспортних засобів,звласникамиякихцістраховикиукладаютьдоговори обов'язковогострахуванняцивільно-правовоївідповідальності, дорожньо-транспортні пригоди, що мали місце.{Пункт56.1статті56 із змінами, внесеними згідно із Законом N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 } 56.2. СтраховикитаМТСБУзобов'язанідотримуватися встановленихзакономрежимузахистутаобробки конфіденційної інформації, що отримується, а також порядку її використання. 56.3. Страховикизобов'язанінадаватиорганам Державтоінспекції МВС України на їх запити відомості про укладені, недійсні та ті,що припинилисвоюдію,договориобов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.  Розділ VIIПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ 1. ЦейЗаконнабираєчинностіз1 січня 2005 року,крім пункту 21.4 статті 21 та підпункту "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону,якінабираютьчинностічерез три місяці з дня набрання чинності цим Законом. 2. КабінетуМіністрівУкраїнипривестисвої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом. 3. Уповноваженому органу: а) вшестимісячнийтермінз дня опублікування цього Закону розробити та затвердити нормативно-правові акти,що випливають із цього Закону; б) протягомтрьохмісяцівз дня опублікування цього Закону затвердитипланзаходівщодовпровадженнясистемищоденного контролюза формуванням страхових резервів страхових організацій, щомаютьправоукладатидоговориобов'язковогострахування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів. 4. Протягомодногороку з дня набрання чинності цим Законом відрахуваннястраховиківзпремійобов'язковогострахування цивільно-правової відповідальності становлять: а) дофондустраховихгарантій-5відсотківз премій, отриманих заміжнароднимидоговорамиобов'язковогострахування цивільно-правової відповідальності; б) дофондузахиступотерпілих-5відсотківз премій, отриманихзавнутрішнімидоговорамиобов'язковогострахування цивільно-правової відповідальності. 5. Протягомдвохмісяцівздня опублікування цього Закону МТСБУ розраховує актуарним методом на підставі статистичнихданих базовий платіж, передбачений пунктом 7.1 статті 7 цього Закону, та подає його на узгодження до Уповноваженого органу. Розмір базового страховогоплатежу затверджується Уповноваженим органом у термін, не більший за 45 календарних днів з дня подання МТСБУвідповідної пропозиціїдо Уповноваженого органу.Якщо протягом такого строку Уповноваженийорганнезатверджуєрозмірбазовогострахового платежу, то його розмір встановлюється на рівні 100 гривень.

     6. Протягом  одного  року з дня набрання чинності цим Законом

застосовуються такі коригуючі коефіцієнти до страхових платежів:

 

     Тип коригуючого           Договір      Договір      Договір

коефіцієнта залежно від:       I типу       II типу      III типу

 

I. типу транспортного

засобу

 

1. легковий автомобіль

 

1) до 1600 кубічних

сантиметрів                    0,71         1,41         0,71

 

2) 1600-2000 кубічних

сантиметрів                    0,94         1,41         0,94

 

3) 2000-3000 кубічних

сантиметрів                    1,39         1,41         1,39

 

4) 3000 кубічних

сантиметрів і більше           1,41         1,41         1,41

 

2. причепи до легкових

автомобілів                    0,27         0,27         0,27

 

3. автобуси з кількістю

місць для сидіння

 

1) до 20 чоловік               3,04         3,58         3,04

 

2) більше 20 чоловік           3,58         3,58         3,58

 

4. вантажні автомобілі

вантажопідйомністю

1) до 2 тонн                   1,68         1,86         1,68

2) понад 2 тонни               1,86         1,86         1,86

5. причепи до вантажних

автомобілів                    0,57         0,57         0,57

6. мотоцикли та моторолери

1) до 300 кубічних

сантиметрів                    0,27         0,54         0,27

2) 300 кубічних

сантиметрів та більше          0,54         0,54         0,54

II. території переваж-

ного використання

транспортного засобу

1) місто Київ                1,5-1,8      1,5-1,8      1,5-1,8

2) міста з населенням

більше 1 мільйона

чоловік                      1,2-1,5      1,5-1,8      1,2-1,5

3) міста з населенням

1 мільйон-500 тисяч

чоловік                       1-1,2       1,5-1,8       1-1,2

4) міста з населенням

500-100 тисяч чоловік         0,8-1       1,5-1,8       0,8-1

5) населені пункти з

населенням менше

100 тисяч чоловік            0,5-0,8      1,5-1,8      0,5-0,8

III. сфери використання

транспортного засобу

1) автомобіль, який

використовується

юридичною особою             1,1-1,2      1,1-1,2      1,1-1,2

2) автомобіль, який

використовується

фізичною особою                 1         1,1-1,2         1

IV. водійського стажу

осіб, відповідальність

яких застрахована за

договором

1) до 1 року                 1,2-1,5      1,2-1,5      1,2-1,5

2) 1-3 роки                  1,2-1,5       1-1,1        1-1,1

3) 3-10 років                1,2-1,5         1            1

4) більше 10 років           1,2-1,5       0,9-1        0,9-1

V. кількості зазначених

у договорі осіб

1) одна особа                                             1

2) дві особи                                            1-1,1

3) 3-5 осіб                                            1,2-1,4

VI. наявності або

відсутності у

страхувальника

(протягом попереднього

року) доведених у

судовому порядку спроб

страхового шахрайства

або випадків, що були

підставою для пред'яв-

лення регресного позову

згідно із статтею 38

цього Закону

1) наявність                    2            2            2

2) відсутність                  1            1            1.

     7. Коригуючі коефіцієнти розраховуються з кратністю 0,01.

     8.  При  розрахунку  страхового  платежу  добуток  коригуючих коефіцієнтів  II,  III,  IV  типів не може бути меншим за половину коригуючого  коефіцієнта  I  типу  та перевищувати трикратний його розмір.  (  Пункт  8  розділу  VII  в  редакції  Закону  N 2902-IV ( 2902-15 ) від 22.09.2005 )

     9. Якщо  договір  страхування укладається на умовах III типу, визначеному пунктом 15.3 статті  15  цього  Закону,  але  в  ньому зазначені декілька осіб,  відповідальність яких застрахована,  при

розрахунку  страхового  платежу  застосовується  такий  коефіцієнт групи IV, що відповідає особі, відповідальність якої застрахована, з найменшим водійським стажем серед визначених у договорі.

     10. У разі якщо договір обов'язкового страхування укладається на  строк  менший,  ніж  один  рік,  застосовуються такі додаткові коефіцієнти залежно від строку дії договору:

Строк дії договору        Коефіцієнт, що застосовується до річного

                                     страхового платежу

    15 днів                                  15 %

    1 місяць                                 20 %

    2 місяці                                 30 %

    3 місяці                                 40 %

    4 місяці                                 50 %

    5 місяців                                60 %

    6 місяців                                70 %

    7 місяців                                75 %

    8 місяців                                80 %

    9 місяців                                85 %

    10 місяців                               90 %

    11 місяців                               95 %

    12 місяців                              100 %.

     11. Кошти   фонду   захисту   потерпілих  МТСБУ,  вільні  від зобов'язань,  які на момент набрання  чинності  цим  Законом  були внесені   страховиками   до   фонду   захисту   потерпілих  МТСБУ, зараховуються пропорційно  відрахуванням  страховиків  як  частина гарантійного внеску до фонду захисту потерпілих, встановленого цим Законом.

     11-1.  У  разі  одночасного  укладання  одним страхувальником п'яти  і  більше  внутрішніх договорів страхування строком на один рік страховий платіж зменшується таким чином:

     від 5 до 10 транспортних засобів - на 5 відсотків;

     від 10 до 20 транспортних засобів - на 10 відсотків;

     від 20 транспортних засобів і більше - на 15 відсотків.

( Розділ  VII доповнено пунктом 11-1 згідно із  Законом  N 2902-IV

( 2902-15 ) від 22.09.2005 )

     12. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

     1) абзац перший частини третьої статті  126  Кодексу  України про     адміністративні     правопорушення     (     80731-10    ) (Відомості Верховної  Ради  УРСР,  1984  р.,  додаток  до  N   51, ст. 1122)   доповнити   словами   "а   у   випадках,  передбачених законодавством,   страхового   поліса   про   укладання   договору обов'язкового   страхування   цивільно-правової   відповідальності власників наземних транспортних засобів";

     2) в абзаці першому пункту 21 частини першої статті 11 Закону

України  "Про  міліцію" ( 565-12 ) (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., N 4, ст. 20) після слів "товарно-транспортним документам" доповнити словами "наявність страхового поліса (сертифіката),  про укладення  договору  обов'язкового  страхування  цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів";

     3) абзац  другий частини другої статті 16 Закону України "Про дорожній  рух" ( 3353-12 )  (Відомості   Верховної  Ради  України, 1993 р.,  N 31, ст. 338; 2003 р., N 29, ст. 233) доповнити словами "а  у  випадках,  передбачених  законодавством,  страховий   поліс (сертифікат)  про  укладання  договору  обов'язкового  страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів";

     4) у Законі України "Про страхування" ( 85/96-ВР ) (Відомості Верховної Ради України,  2002 р.,  N 7,  ст.  50,  N 16,  ст. 114; 2004 р., N 2, ст. 6):

     а) пункт 9 частини першої статті 7 викласти у такій редакції:

     "9) страхування  цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів";

     б) статтю 13 викласти в такій редакції:

     "Стаття 13. Об'єднання страховиків

     Страховики можуть  утворювати  спілки,  асоціації   та   інші об'єднання  для  координації  своєї діяльності,  захисту інтересів своїх членів та здійснення спільних програм,  якщо їх утворення не суперечить   законодавству   України.   Ці  об'єднання  не  можуть займатися страховою діяльністю.

     Об'єднання страховиків діють на підставі статутів і набувають прав  юридичної  особи  після їх державної реєстрації.  Орган,  що здійснює реєстрацію об'єднань страховиків,  у десятиденний строк з дня реєстрації повідомляє про це Уповноважений орган.

     Страховики, яким  дозволено займатися страхуванням авіаційних ризиків,  та страховики,  яким  дозволено  займатися  страхуванням морських  ризиків,  можуть  створити  Авіаційне  страхове  бюро та Морське страхове бюро,  які  мають  бути  юридичними  особами,  що утримуються за рахунок коштів страховиків.

     Страховики, які  мають дозвіл на страхування відповідальності операторів ядерних установок за  шкоду,  що  може  бути  заподіяна внаслідок   ядерного   інциденту,   зобов'язані  утворити  ядерний страховий пул,  який має бути юридичною особою,  що утримується за рахунок коштів страховиків";

     в) статтю  31  після  частини  першої  доповнити двома новими частинами такого змісту:

     "Страховики зобов'язані формувати  і  вести  облік  страхових резервів у порядку та обсягах, встановлених цим Законом, станом на кожен день.

     Установити, що страховики,  які мають право укладати договори обов'язкового   страхування   цивільно-правової   відповідальності власників наземних транспортних засобів,  формують та ведуть облік страхового  резерву  збитків,  які  виникли,  але не заявлені,  та страхового резерву коливань збитковості в обов'язковому порядку".

   У зв'язку з цим  частини  другу-двадцяту  вважати  відповідно частинами четвертою-двадцять другою.

 

 Президент України                                         Л.КУЧМА

 

 м. Київ, 1 липня 2004 року

          N 1961-IV